ДЛЯ ВАС,ПЕДАГОГИ

    

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ "ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНЯТ В ЗДО"

   Природа є могутнім джерелом пізнання, яке через спілкування розкриває людині свої таємниці й робить її більш чутливою до навколишнього світу. Людина являється частиною природи, а відтак, дбаючи про себе, слід дбати і про природу, без якої неможливе життя. Потяг до всього живого закладений у людині від самого народження, та чи не найяскравіше виявляється в дитячому віці.

Найважливіший етап у становленні екологічного світогляду людини - дошкільній вік, він передбачає створення передумов гуманної взаємодії з природним довкіллям. На думку В.Сухомлинського, природа лежить в основі дитячого мислення, почуттів та творчості. Видатний педагог вважав, що формувати в дитини ставлення до рідного краю як частки природи слід починати з раннього віку.

     Головною умовою реалізації завдань екологічного виховання є створення еколого-розвивального предметного середовища, яке сприяє формуванню в дошкільнят екологічної вихованості, яка передбачає набуття уявлень про самоцінність та неповторність компонентів природи, прояв гуманних почуттів до живих істот, оволодіння початковими вмінням відчувати красу та милуватися нею, виважено поводитися в довкіллі, знати правила безпечної поведінки в природі.

Головними завданнями екологічного виховання дітей дошкільного віку є :

- навчити дітей бачити взаємозв’язок між рослинами і тваринами, розуміти, як людина впливає на їхнє життя;

-формувати у дітей вміння бачити красу у всьому живому, незалежно від того, чи то людина, чи рослина, чи тварина. Розуміння істини, що в природі не буває корисних і шкідливих тварин, натомість усі вони пов’язані одне з одним, одне одному потрібні, а отже корисні;

-розвивати у дітей почуття: небайдужості, вміння відчувати себе на місці квітки, рослини тощо;

-навчити любити й охороняти природу не на словах, а допомагаючи квітам, деревам, тваринам, птахам, усьому живому;

- збудити у дітей емоційний відгук на різноманітні явища природи, зародити в них бажання милуватися і насолоджуватися нею і висловлювати свої почуття засобами художнього слова, образотворчого мистецтва.

До обсягу складної інформації для роботи з дітьми дошкільного віку відносимо різні аспекти екопроблематики. Оскільки діти перебувають у постійному контакті з тваринами то залежно від користі, яку вони приносять, або шкоди чи загрози, вихователь з перших тем вказує ставлення людини і, зокрема, дітей до тварин. У сучасній методичній літературі, як і в наукових дослідженнях , щодо ознайомлення дошкільників з тваринним світом, чітко вимальовується кілька тенденцій:

-ознайомлення з будовою тіла, назвами його частин та їх функціями;

-ознайомлення з біологічними залежностями, в які вступає та чи інша тварина за умов свого існування;

-сезонні зміни в житті тварин, ознайомлення з поведінкою тварин;

-ознайомлення з самоцінністю тваринного світу на Землі, охорона й примноження рідкісних видів тварин.

  У молодших дошкільнят переважає емоційний характер мотивації, що дає можливість передбачати наслідки своїх дій у природі. У старших дошкільнят емоції поступово інтелектуалізуються, що дає їм змогу передбачати віддалені наслідки своїх дій.

Екологічне виховання в дитячих навчальних закладів включає необхідні і бажані складові:

1) створення в дитячому саду умов для екологічного виховання: розвивального середовища, фонду методичних, наочно-ілюстративних матеріалів.

2) організація «екологічного простору» в приміщенні дитячого садка: групові куточки природи, зимовий сад, теплиця, кімната природи, акваріум (модель прісноводного водоймища, штучно створена мініекосистема), живий куточок, в якому зберігається екологічний принцип утримання тварин, устаткування їх приміщень під природні умови життя, правильний догляд.

3) організація та обладнання «екологічних просторів» на ділянці дитячого садка: майданчика природи, мікроферми, «куточка незайманої природи» (лісу, лугу, пустиря), екологічної стежки, «лікарських грядок», городу.

4) створення умов для праці дітей і дорослих у природній зоні дитячого саду.

У роботі з дітьми практикується використання наочності. Це різноманітні ілюстрації, гербарії, альбоми (таблиці, схеми, карти, макети, фотографії, натуральні природні об’єкти).

Добрі результати дає використання індуктивного методу пізнавальної діяльності. Спочатку діти отримують інформацію під час спостережень, експериментування і тільки після цього проводяться підсумкові заняття, на яких встановлюють причинно-наслідкові зв’язки, діти доходять певних висновків. Екологічні заняття принесуть більше користі, якщо дитина самостійно робить маленькі відкриття і знахідки.

Е кологічні знання дитині доцільніше отримувати у пізнавальній діяльності. Її основними видами є екологічні екскурсії, спостереження, прогулянки.

Спостереження - основний метод ознайомлення дітей з природою. Це активна форма пізнання навколишнього світу, що має на меті накопичення факторів, початкових уявлень про об’єкти і явища природи, внаслідок чого воно може розглядатися як пізнавальна діяльність і як метод навчання.

Прогулянки - повсякденна форма роботи, де діти, спостерігаючи, ознайомлюються з тими ознаками об’єктів природи, явищами, які відбуваються на протязі тривалого часу.

Екологічні екскурсії визначаються в педагогіці як форма і метод навчально-виховної роботи, що дозволяють організувати спостереження і вивчення різноманітних предметів і явищ у природних умовах. Під час екскурсії діти ознайомлюються з явищами природи в їх природних взаємозв’язках, з рослинами і тваринами в середовищі їх існування, з руйнівним впливом людини на природу. Змістом таких екскурсій можуть стати: обстеження близької місцевості для формування уявлень про навколишні природні умови, рельєф місцевості, наявність рослин і тварин. Під час екскурсій діти збирають природний матеріал для колекцій, ігор, занять із флористики, праці, малювання. На екскурсіях дитина збагачує свої екологічні знання, розкриває своє серце красі довкілля, привчається до культури поведінки.

В екологічному вихованні дітей заняття виконують абсолютно певну і дуже важливу функцію: чуттєві уявлення дітей, одержувані повсякденно, можуть бути якісно перетворені, розширені, поглиблені, об’єднані, систематизовані. Заняття з екологічного виховання інтегруються з іншими сферами знань: мистецтво, розвиток мовлення, формування математичних уявлень, фізична культура, валеологія тощо. Проводимо заняття-дослідження, заняття-відкриття, заняття-подорожі. На таких заняттях не нав’язуються готові знання, а надається дітям змога ділитися своїми почуттями, і лише потім робиться акцент на основному питанні.

Н еобхідність підключення сім’ї до екологічного виховання обумовлена тим, що в сім’ї здійснюється універсальне сімейне спілкування, де на першому місці стоїть безкорислива любов батьків до своїх дітей; сімейне виховання більш емоційне, а це важливо для екологічного виховання. Другою причиною необхідності підключення сім’ї до екологічного виховання є те, що в сім’ї ще недостатньо ведеться робота з екологічного виховання дітей, а тому в дитячому садку необхідно коректувати все те негативне, що впливає на дитину в сім’ї і використовувати позитивне. Але для цього потрібна єдність в роботі дитячого садка і сім’ї, що передбачає повне розуміння завдань екологічного виховання вихователями і батьками, єдність мети, вимог, скоординованість дій.

Робота з батьками з екологічного виховання дошкільників є однією зі складових роботи дитячих навчальних закладів. Тільки опираючись на сім’ю, тільки спільними зусиллями ми можемо вирішити основне наше завдання, а саме виховати людину з великої літери, людину екологічно грамотну, котра буде жити в XXI столітті.

Екологічна культура - це знання, практичні навички, естетичні переживання - емоційне ставлення і практичні дії, поведінка дітей (співпереживання, співчуття, інтерес та бажання надати допомогу природі, вміння милуватися її красою).

Перш ніж розпочинати роботу слід зрозуміти, з ким передує співпраця, тобто дізнатися освітній рівень батьків, психологічний стан сім’ї, її мікроклімат. Традиційні форми роботи залучають велику кількість батьків до вирішення важливих питань, знаходження спільних правильних відповідей. Як зазначалось, для формування екологічної культури потрібно дати дітям елементарні наукові знання про природу, підтримувати інтерес до пізнання оточуючого, навчити бачити в буденному прекрасне, в звичайному - незвичне, викликати естетичні переживання, співпереживання живим істотам. Одним словом, ми повинні закладати у свідомості дітей відчуття оточуючого світу як домівки. Саме тому можна запропонувати батькам серію спостережень у природі і спеціальних занять типу: прислухатись до голосів птахів, помилуватися фарбами заходу.

Таким чином, в екологічному вихованні дошкільників необхідно відмовитися від багатьох стереотипів, які були сформовані в попередні роки. Природа не повинна розглядатися лише з утилітарної точки зору. Перш за все, необхідно показати дітям її унікальність, красу і універсальність (природа - середовище життя всіх істот, включаючи людину; об’єкт пізнання, задоволення її етичних і естетичних потреб; і лише потім - об’єкт людського споживання). Ми повинні охороняти природу не лише тому, що вона нам щось дає, а й тому, що вона самоцінна. Тобто девізом в роботі з дітьми повинно стати: «Не зламай - якщо можна, не рубай - якщо можна, пожалій - ти це можеш».

Сьогодні можна стверджувати: екологічне світорозуміння формується в процесі засвоєння екологічної культури суспільства, яка відображає досвід взаємодії людини і природи. Засвоюючи елементи екологічної культури, особистість стає екологічно вихованою. Це нова якість особистості, яка виявляється в системі особистісних утворень, у свідомості, діяльності, в емоціях і почуттях.

Отже, формування екологічної відповідальності у дошкільників це передусім навчання екологічній культурі, яку ми визначаємо як форму адаптації етносу до природних умов творення свого довкілля. Таким чином, екологічна освіта – це безперервний процес засвоєння цінностей і понять, що спрямовані на формування умінь, які необхідні для усвідомлення і оцінки взаємозв’язків між людьми, їхньою культурою і довкіллям. Вона передбачає формування умінь приймати екологічно відповідальні рішення.

 Куди телефонувати у випадках домашнього насильства

 

·        Національна поліція – 102 для повідомлення про факт насильства

·        Урядовий контактний центр – 15 47, де цілодобово надають інформаційні, психологічні та юридичні консультації чоловікам та жінкам, які потерпіли від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, консультують з питань насильства стосовно дітей або загрози вчинення такого насильства

·        Система безплатної правової допомоги – 0 800 213 103

·        Національна «гаряча лінія» з питань запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерній дискримінації – 0 800 500 335 або 116 123

 

 

 Платформа Дія.Цифрова освіта https://osvita.diia.gov.ua/

Всеукраїнська Школа Онлайн — https://lms.e-school.net.ua/

Реєстрація на платформі дія. https://osvita.diia.gov.ua/

Основи кібергігієни https://osvita.diia.gov.ua/courses/cyber-hygiene

Обережно! Кібершахраї https://osvita.diia.gov.ua/courses/attention-cyber-fraudsters

Кібербулінг для підлітків https://osvita.diia.gov.ua/courses/cyberbullying

Безпека дітей в інтернеті https://osvita.diia.gov.ua/courses/serial-dlya-batkiv-onlayn-bezpeka-ditey

 Кіберняні    https://osvita.diia.gov.ua/courses/cybernanny

Базові цифрові навички  сезон 1   https://osvita.diia.gov.ua/courses/bazovij-serial-1-sezon

Базові цифрові навички  сезон 2   https://osvita.diia.gov.ua/courses/bazovij-serial-iz-cifrovoi-gramotnosti-2-sezon

Базові цифрові навички  сезон 3   https://osvita.diia.gov.ua/courses/bazovij-serial-iz-cifrovoi-gramotnosti-3-sezon

Цифрові навички  для вчителів  https://osvita.diia.gov.ua/courses/serial-iz-tsyfrovoi-hramotnosti-dlia-vchyteliv

Доступ до публічної інформації  https://osvita.diia.gov.ua/courses/access-to-public-information

Відкриті дані для державних службовців https://osvita.diia.gov.ua/courses/open-data

Персональні дані   https://osvita.diia.gov.ua/courses/personaldata

Штучний інтеоект   https://osvita.diia.gov.ua/courses/artificial-intelligence

Електронний підпис   https://osvita.diia.gov.ua/courses/digital-signature

Вебдоступність    https://osvita.diia.gov.ua/courses/vebdostupnist

Як громаді стати цифровою   https://osvita.diia.gov.ua/courses/digital-communities

Цифрограми   https://osvita.diia.gov.ua/digigram

Симулятори на вибір  https://osvita.diia.gov.ua/simulators

   Використанню ІКТ в освітній роботі з дітьми 
дошкільного віку .

 Використання засобів  ІКТ в  закладі дошкільної  освіти сприяє  формуванню у  дітей здатності орієнтуватися в інформаційних потоках навколишнього світу; опановуванню практичними навичками  роботи  з  інформацією  відповідно  до  вікових  можливостей;  формуванню  вміння обмінюватися iнформaцiєю за допомогою цифрових технологій, що, в свою чергу, сприяє ефективності особистості в різних видах діяльності в умовах сучасного інформаційного суспільства [7, с. 14].

     Відповідно до теорії про покоління, розробленої Дж. Деверсоном, Д. Коуплендом, Ч. Хамблеттом, Н. Хоувом, В. Штраусом та ін., сучасний етап розвитку суспільства характеризується появою на ринку праці  поколінь  «Y»,  що  були  народжені  в  кінці  90-х  років,  та  «Z»  – початок  2000-х.  Покоління  Z  є яскравими представниками часів великої глобалізації та постмодернізму – діти Інтернету та сучасних технологій.  Характерним  для  даної  категорії  дітей  є  ефективне  та  швидке  оволодіння  сучасними цифровими  технологіями  ще  з  раннього  дитинства.  Відповідно  до  цієї  теорії  виділяють  також покоління Альфа, що було народжене після 2010 року – Google babies [12].

  Такі науковці, як А. Варга, А. Єрмоленко, А. Кулакова та Р. Сойчук відзначають, що, починаючи з 3-5 років,  сучасна дитина переглядає  мультфільми на  YouTube, грає  у віртуальні ігри,  користується різними месенджерами, тобто є активним користувачем Інтернету. Учні початкової школи є не лише користувачами мережі Інтернет,  а  й  творцями цифрового контенту.  Звичайними явищами для  них  є селфі, меми, plunking, photo bombing, gangnam style, ice bucket challenge тощо. Їм природніше поставити питання Google  ніж вчителю,  це діти, яким  притаманно сприймати інформацію  одночасно з  кількох екранів та починати заробляти в Інтернеті вже з юних років [14].

   Немає одностайної  думки щодо  трактування термінів  «цифрова компетентність»  та «цифрова грамотність»  і  в  нормативних  документах.  У  редакції  2021  року  Базового  компоненту  дошкільної освіти  у  варіативній  частині  освітнього  напряму  «Дитина  в  сенсорно-пізнавальному  просторі.

    Комп’ютерна  грамота»  цифрова  компетентність  визначається  як  здатність  використовувати інформаційно-комунікаційні та цифрові технології для задоволення власних індивідуальних потреб і розв’язання  освітніх,  ігрових  завдань  на  основі  набутих  елементарних  знань,  вмінь,  позитивного ставлення  до  комп’ютерної  та  цифрової  техніки  [1, с. 26].  Відповідно  до  Базового  компоненту дошкільної  освіти  одним  із  результатів  освітньої  роботи  є  цифрова  компетентність  та  цифрова грамотність дитини дошкільного віку.

   Інформаційно-комунікаційну  компетентність  як  одну  з  ключових  визначено  і  у  Державному стандарті початкової освіти (редакція 2018 року). Вона передбачає оволодіння цифровою грамотністю для  розвитку  і  спілкування  та  здатність  безпечного  та  етичного  використання  засобів  цифрових технологій в освітній діяльності та інших сферах життя [4].

  Відповідно  до  НУШ,  серед  ключових  компетентностей  виділяють  інформаційно-цифрову

компетентність,  яка  передбачає  впевнене  та  критичне  застосування  інформаційно-комунікаційних технологій  для  пошуку  та  обробки  інформації,  її  обміном  в  публічному  просторі  та  приватному спілкуванні;  інформаційну  та  медіаграмотність;  оволодіння  основами  програмування;  розвиток алгоритмічного  мислення;  вміння  працювати  з  базами  даних;  навички  безпеки  в  Інтернеті  та кібербезпеці;  розуміння  етики  роботи  з  інформацією  (інтелектуальна  власність,  авторське  право тощо) [10].

Аналіз  наукової  літератури  з  питання  формування цифрової  компетентності та  нормативних документів в галузі дошкільної освіти засвідчив важливе місце у переліку компетентностей сучасної Людини інформаційно-цифрової  або  цифрової  компетентності.  Тому  формування  даних компетентностей  у  дошкільників  та  навчання  їх  цифрової  грамоти  стає  обов’язковим  і  відповідає вимогам сучасного суспільства.

Проведений  аналіз  дав  можливість  визначити  цифрову  компетентність як  інтегративне утворення особистості, яке поєднує в собі цифрові знання, навички роботи з цифровими пристроями та інформаційно-комунікаційними технологіями, здатності представляти інформацію в зрозумілому для всіх форматі і  проявляється у прагненні та готовності  ефективно використовувати здобуті знання і уміння  на  практиці  та застосовувати  сучасні  засоби  інформаційних  та  цифрових  технологій  для навчання, усвідомлюючи при цьому значущість предмету і результату діяльності.

  Цифровізація суспільства,  зокрема  і  освіти,  вимагає  від  успішного  вихователя  закладу  дошкільної освіти не лише знань й умінь організації педагогічного процесу за допомогою гаджетів та цифрових технологій, але й передбачає певну обізнаність в сфері дидактики й теорії виховання. При цьому  ці  компетентності  не  вичерпуються  вузькопрофесійними  рамками.  Актуальними  та рівноправними  в  сучасному  інформаційному  суспільстві  є  такі  компоненти  професійної компетентності вихователя, як креативність мислення, здатність до аналізу та самоаналізу, потреба в самовдосконаленні.  Тобто  вони  об’єднують  в  собі  досвід,  теоретичні  знання,  практичні  уміння  та значущі для вихователя ЗДО особистісні якості.

    Під цифровою компетентністю дошкільника будемо розуміти системну та динамічну якість особистості, яка інтегрує володіння знаннями теоретичного та технологічного характеру про основні методи  інформатики  та  цифрових  технологій,  уміння,  навички  та  досвід  їх  використання  при розв’язуванні навчальних та повсякденних задач засобами інформаційно-комунікаційних технологій, характеризується  усвідомленням  цифрової  компетентності  як  однієї  з  провідних  цінностей, виявляється  у  прагненні,  здатності  та  готовності  до  ефективного  застосування  сучасних  засобів цифрових технологій в повсякденному житті та навчанні.

     Висновки  і перспективи  подальших  досліджень. Формування  цифрової компетентності  та грамотності дітей є вимогою сучасного суспільства, що забезпечує цілісність і повноцінність освітнього процесу  та  ефективність  використання цифрових  технологій в  його організації. Стрімкий  розвиток суспільства  визначив  цифрову  компетентність  як  одну  з  найважливіших  складових  сучасного освітнього  процесу.  В  ході  проведеного  дослідження  розкрито  термінологічно-понятійний  аппарат дослідження; проаналізовано психолого-педагогічну та методичну літературу з проблем формування цифрової  компетентності  дошкільника;  проаналізовано  особливості  формування  цифрової компетентності  у  дітей  дошкільного  віку.  Незважаючи  на  широкий  спектр  досліджень,  питання формування  цифрової  компетентності  та  цифрової грамотності  у  дітей  дошкільного  віку виступає частиною  загальної  проблеми  розвитку  компетентностей  та  потребує  детального  аналізу.

    Перспективами  подальшого  дослідження  є  визначення  ефективних  умов формування  цифрової компетентності у дітей дошкільного віку.

 

                   Безпечна поведінка в цифровому середовищі

Інтернет-технології стали природною складовою життя дітей і сучасної молоді. Комп’ютер є не тільки розвагою, але й засобом спілкування, самовираження та розвитку особистості.

Самостійне пізнання інформаційного світу дозволяє розширити коло інтересів дитини і сприяє її додатковій освіті, спонукає до кмітливості, привчає до самостійного розв’язання задач.

Всесвітня мережа також задовольняє потребу підлітків у лідерстві. Діти, які добре знають комп’ютер та Інтернет, більш адекватно оцінюють свої здібності та можливості, вони більш цілеспрямовані та кмітливі. Щоб повноцінно орієнтуватись у віртуальному просторі, дитині треба вчитися структурувати великі потоки інформації, дотримуючись основних правил безпеки в мережі.

Безпека в інтернеті – дуже важлива проблема нинішнього часу. І стосується вона всіх, від дітей до пенсіонерів. Вона стає все актуальнішою у зв’язку з масовим приходом в інтернет користувачів, майже, а то і зовсім, чи не підготовлених до погроз, їх чекають. Тому дана стаття і буде присвячена такого питання, як безпека в мережі інтернет. Адже страждає не один користувач, а й багато інших, об’єднані в одну глобальну структуру.

З метою надання батькам і педагогам допомоги з питань захисту дітей від впливу шкідливої інформації розроблено ряд посібників і складено перелік рекомендованих для дітей онлайн-ресурсів. Зазначені матеріали допоможуть відкрити дітям цікавий, корисний і, головне, безпечний Інтернет.

 

ПОСІБНИКИ, ЯКІ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ПРОПОНУЄ ВИКОРИСТОВУВАТИ БАТЬКАМ І ПЕДАГОГАМ ДЛЯ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ БЕЗПЕЧНОМУ КОРИСТУВАННЮ ІНТЕРНЕТОМ:

1.     Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі: посібник для батьків / І. Литовченко, С. Максименко, С Болтівець [та ін.]. – К.: ТОВ “Видавничий будинок «Аванпост-Прим»”, 2010. – 48 с.

2.     Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі: навчально-методичний посібник / А. Кочарян, Н. Гущина. – К., 2011. – 100 с.

3.     Безпечне користування сучасними інформаційно-комунікативними технологіями / О. Удалова, О. Швед, О. Кузнєцова [та ін.]. – К.: Україна, 2010. – 72 с.

4.     Пам’ятка для батьків «Діти. Інтернет. Мобільний зв’язок», розроблена Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної моралі.

 

Типи загроз безпеки дітей в ІНТЕРНЕТІ

         1. Стосуються особистої безпеки:

§  Ознайомлення з ненормативною лексикою, інформацією суїцидального характеру, расистського, ненависницького чи сектантського змісту.

§  Загроза отримання недостовірної чи неправдивої інформації.

§  Формування залежності (ігрової, комп’ютерної, інтернет).

§  Спілкування з небезпечними людьми (збоченці, шахраї, грифери).

§  Залучення до виконання протиправних дій (хакерство, порушення прав та свобод інших).

2. Стосуються безпеки інших.

§  Матеріали, існування та використання яких може стати причиною посягання на безпеку оточуючих (наприклад, інформація про створення вибухівки).

§  Свідоме та несвідоме введення в оману інших.

§  Вчинення протиправних дій, що тягнуть за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

§  Кібербулінг — свідоме цькування та приниження, передусім однолітків.

3. Стосуються загрози витоку персональної інформації:

§  Розголошення персональної та конфіденційної інформації (прізвища, імена, контакти, секретні дані кредитних карток, номери телефонів).

§  Загроза зараження ПК вірусами різної категорії.

§  Небезпека завантаження програм зі шкідливими функціями.

Основні правила безпечної роботи в інтернеті:

1.     Не давайте нікому своїх паролів.

2.     Не надавайте особистої інформації поштою чи в чатах без гострої на те потреби.

3.     Не реагуйте на непристойні та грубі коментарі, адресовані вам.

4.     Повідомляйте про ситуації в інтернеті, які вас непокоять (погрози, файли певного місту, пропозиції).

5.     Відмовляйтесь від зустрічей з випадковими людьми, з якими познайомились в онлайні.

6.     Не діліться своїми фото з незнайомцями.

7.     Не повідомляйте інформацію про кредитки батьків (номер картки, термін дії та таємний код).

8.     Не викладайте фото квитків, на яких видно штрих-код чи QR-код.

9.     Не скачуйте та не встановлюйте невідомі програми за посиланнями, навіть якщо їх надали друзі.

10. Встановлюючи перевірені програми, контролюйте, щоб на ПК не додались небажані програми.

11. Не переглядайте інформацію за невідомими посиланнями (друзі, які ними діляться можуть не підозрювати про загрозу).

12. Не відкривайте листи-спам, вони можуть містити віруси.

На чому варто робити акценти?

Основна порада для дітей будь-якого віку складається з трьох ключових аспектів:

1.     Пам’ятайте: Коли ви розмістили інформацію в інтернеті, ви втрачаєте над нею контроль. Видалення матеріалу та його копій практично неможливе.

2.     Перевіряйте: Ви маєте достеменно знати, кому надаєте інформацію, а також, як і з якою метою вона буде використана.

3.     Думайте: Чи варто розміщувати інформацію, якщо ви не знаєте, як її використають і чи це не зашкодить вам чи близьким?

 

Наказ МОН

Безпечна поведінка в цифровому середовищі включає в себе сукупність знань, умінь та цінностей щодо:

1) прав людей (зокрема права в цифровому середовищі);

2) електронної участі (участь у прийнятті рішень);

3) збереження здоров’я під час роботи з цифровими пристроями;

4) механізмів захисту прав, що порушуються в Інтернеті, а також способів отримати допомогу.

У разі виявлення, що дитина стала жертвою будь-яких проявів насильства чи експлуатації, вербування чи маніпуляцій в цифровому просторі, варто одразу звернутись до Національної поліції України та надіслати повідомлення про правопорушення до департаменту кіберполіції Національної поліції України запосиланням (https://ticket.cyberpolice.gov.ua цілодобово).

Психологічну допомогу та підтримку можна отримати за номерами телефонів:

1) Національна гаряча лінія з питань протидії насильству та захисту прав дитини (Пн – Пт з 12:00 до 16:00):

0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних);

16 111 (безкоштовно з мобільних).

2) Онлайн консультація для підлітків в Teenergizer https://teenergizer.org/consultations/

3) Чат-бот у Telegram https://t.me/kiberpes_bot і Viber https://chats.viber.com/kiberpes допоможе дізнатись, куди звертатись за Допомогою.

 

 

ПОРАДНИК ДЛЯ ВИХОВАТЕЛІВ "ПОДБАЙТЕ ПРО БЕЗПЕКУ ДІТЕЙ" 

https://drive.google.com/file/d/11SAGut_UhOTasSBpYDdzfDjfK6PIwT2t/view

  Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти в літній період в умовах воєнного стану Загальні відомості Організація освітнього процесу з дітьми дошкільного віку в літній період

Загальні відомості

Організація освітнього процесу з дітьми дошкільного віку в літній період в умовах воєнного стану відбувається з урахуванням низки чинників

Головне завдання закладів дошкільної освіти – зосередитись на збереженні, зміцненні й відновленні фізичного, психічного та духовного здоров’я дітей.

Діяльність закладів дошкільної освіти в літній період в умовах воєнного стану в Україні необхідно спрямувати на організацію змістовної, різноманітної діяльності не лише з метою оздоровлення дітей, забезпечення їх активного відпочинку, закріплення й розширення уявлень про навколишній світ, а й для здійснення психолого-педагогічної підтримки. Тому надзвичайно важливо гнучко підходити до організації роботи закладу дошкільної освіти та налаштовувати освітній процес так, щоб він був комфортним і нетравматичним для дітей та педагогів.

Статтею 57-1 Закону України «Про освіту» визначено, що органи виконавчої влади, органи військового командування, військові, військово-цивільні адміністрації та органи місцевого самоврядування, їх представники, посадові особи (керівники, голови, начальники), органи управління (структурні підрозділи) у сфері освіти; заклади освіти, установи освіти, наукові установи, їх засновники приймають у межах своєї компетенції рішення, обов’язкові до виконання на відповідній території, для реалізації державних гарантій, визначених частиною першою цієї статті, в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду).

Тобто робота закладу дошкільної освіти в умовах воєнного стану організовується залежно від конкретної ситуації та з урахуванням заходів та завдань, що визначені військово-цивільною адміністрацією та засновником.

Окрім того, відповідно до п. 43 Положення про заклад дошкільної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 № 305, керівник закладу дошкільної освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти. Також він організовує діяльність закладу дошкільної освіти, визначає функціональні обов’язки працівників, затверджує графіки роботи, посадові інструкції працівників тощо.

Зміст освітньої діяльності з питань дошкільної освіти в цілому та на період дії правового режиму воєнного стану зокрема визначається законами України “Про дошкільну освіту”, “Про охорону дитинства”, “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”. Також розроблено Методичні рекомендації щодо здійснення освітньої діяльності з питань дошкільної освіти на період дії правового режиму воєнного стану” (лист МОН № 1/3845-22 від 02.04.2022) та

підготовлено лист МОН № 1/3475-22 від 17.03.2022 “Про зарахування до закладів дошкільної освіти дітей із числа внутрішньо переміщених осіб”.

Звертаємо увагу, що організовувати освітній процес у закладах дошкільної освіти в умовах воєнного стану слід відповідно до Базового компонента дошкільної освіти (2021) та враховувати під час взаємодії з дітьми “Методичні рекомендації до оновленого Базового компонента дошкільної освіти”. Оскільки Стандарт дошкільної освіти є актуальним у будь-який час, утверджує політику держави в галузі дошкільної освіти, то заклади дошкільної освіти мають відповідати його вимогам і під час дії воєнного стану.

Планування освітнього процесу

Планувати організацію освітнього процесу в літній період слід таким чином, щоб максимально забезпечити психологічний комфорт дітей та всіх учасників освітнього процесу, налагодити умови для відновлення їхньої нервової системи, посилити реабілітаційний напрям, активізувати роботу психологічної служби або практичного психолога при закладі дошкільної освіти, забезпечити передусім безпечне освітнє середовище і необхідний психолого-педагогічний супровід освітнього процесу.

Важливе завдання педагогів закладів дошкільної освіти — допомогти дітям подолати негативні наслідки травмівних подій та адаптуватися до нових обставин їхнього життя. Саме тому до планування освітнього процесу в літній період в умовах воєнного стану педагогічним працівникам необхідно залучати практичних психологів закладу дошкільної освіти й враховувати їхні рекомендації під час здійснення освітньої діяльності. Під час організації взаємодії з дітьми працівникам закладу дошкільної освіти слід послуговуватися листом МОН № 1/9-766 від 12.12.2019 “Щодо комунікації з дітьми дошкільного віку з родин учасників ООС/АТО, внутрішньо переміщених осіб та організації взаємодії з їхніми батьками”.

Також планування освітнього процесу має відбуватися з орієнтацією на тривале перебування в природному середовищі із залученням усіх природних ресурсів (повітря, вода, сонце, пісок, рослини, природне довкілля в цілому тощо), які сприяють загальному розвитку дитини та її освіті в цей період.

Освітня діяльність закладу дошкільної освіти здійснюється на основі розробленого плану роботи на навчальний рік і літній період, що схвалюється педагогічною радою закладу та затверджується його керівником (лист МОН

№ 1/9-344 від 07.07.2021 “Планування роботи закладу дошкільної освіти на рік”). План роботи літнього періоду може бути як складовою Плану роботи закладу на навчальний рік, так і окремим документом.

Календарне планування в літній період здійснюється вихователями на тих самих підставах, за такими самими вимогами, що й упродовж усього навчального року. Календарний план передбачає організацію життєдіяльності дітей протягом дня на день/тиждень (два тижні — для груп дітей раннього віку). Календарному плануванню освітньої роботи передують перспективне планування комплексів ранкової гімнастики та гімнастики після денного сну,

загартовувальних заходів із зазначенням назв процедур і норм загартування, форм взаємодії з батьками (назва заходу, тема, дата проведення), завдання щодо виховання культурно-гігієнічних навичок. Вкрай важливим є формування та закріплення питань щодо культурно-гігієнічних навичок, які мають бути відображеними в плануванні вихователя.

Модель календарного планування освітньої роботи з дітьми на літній період вихователі обирають самостійно: за режимними моментами, сферами життєдіяльності, лініями розвитку; графічну, текстову тощо. Вона може бути спрощена, проте має відповідати вимогам внутрішнього локального документа (Інструкції з діловодства закладу чи Положення про планування). Пропонуємо ознайомитись із досвідом ефективного та креативного планування діяльності закладу дошкільної освіти на літній період від миколаївських колег у фаховому журналі “Дошкільне виховання” № 5 “Ефективне літо: плануємо роботу закладу дошкільної освіти” від консультанта Центру професійного розвитку педагогічних працівників Миколаївської міської ради, старшого викладача кафедри теорії та методики дошкільної та початкової освіти Ірини Романюк. В статті подано кілька варіантів підходу до планування освітнього процесу улітку, а саме: орієнтовний тижневий план-схема освітньої роботи, методичний проєкт

«Освітня мозаїка літнього періоду у ЗДО» та освітній теренкур.

 

Безпека життєдіяльності

У реаліях сьогодення особливо значущим є розуміння, що життя постає найвищою цінністю людини (Загальна декларація прав людини, Декларація прав дитини, Конвенція про права дитини, нормативні документи ЮНІСЕФ), а потреба в безпеці є однією з базових потреб особистості (А. Маслоу). У Законі України “Про освіту” метою дошкільної освіти визначено забезпечення цілісного розвитку дитини, її фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом виховання, навчання, соціалізації та формування необхідних життєвих навичок.

Іншим важливим чинником, який необхідно врахувати під час планування й організації освітнього процесу, є загальна ситуація, яка склалася в Україні у зв’язку з воєнними діями. Тому слід приділити увагу заходам безпеки в разі надзвичайної ситуації. Відповідно до додатка 3 до листа МОН “Про рекомендації для працівників закладів дошкільної освіти на період дії воєнного стану в Україні” від 02.04.2022 № 1/3845-22 розроблено наступні пам’ятки: “План дій вихователя в разі укриття в приміщенні закладу”, “План дій на випадок блокування”, “План дій евакуації за межі закладу”, “Як діяти в разі надзвичайної ситуації”.

Одним із пріоритетних завдань літнього періоду має стати формування в дошкільників свідомого ставлення до власної безпеки, формування в них навичок безпечної поведінки та стресостійкості, збереження життя та здоров’я (фізичного, психологічного, емоційного). Тому варто під час літнього періоду провести Тиждень безпеки дитини. У його межах слід організувати освітню діяльність з дітьми за такими напрямами: правила безпеки під час евакуації,

мінної безпеки (правила мінної безпеки, UNICEF розробила спеціальний комікс “Суперкоманда проти мін”); правила дорожнього руху; правила поведінки на вулиці, у транспорті, при зустрічах з незнайомими людьми; правила безпечної поведінки під час відпочинку на сонці, у лісі, біля водойми; користування електричними й газовими приладами; запобігання харчовим отруєнням і кишковим інфекціям та ін.

Одна зі складових безпечного освітнього простору — інформаційна безпека дитини. Дорослим (педагогам, батькам) слід постійно спілкуватися з дітьми, бути поруч, відповідати на їхні запитання, враховуючи вікові особливості. Разом із тим у розмові з дітьми обов’язково наголошувати, що нас захищають і ми переможемо.

При проведенні роз’яснювальної роботи серед вихованців щодо необхідністі дотримання ними правил безпеки важливо говорити, що ми знаємо, як убезпечити себе, повторювати правила, як поводитися під час сирени, та правила безпеки під час обстрілів; закріплювати інформацію, яку дитина має знати відповідно до віку (власне прізвище та ім’я, адресу, кого з дорослих і де можна знайти, якщо дитина опинилась сама).

Важливо здійснювати систематичний моніторинг стану здоров’я (фізичного, психологічного) дітей дошкільного віку впродовж дня, співпрацювати із батьками дітей або законними представнОрганіЛітній період починається 1 червня і закінчується 31 серпня. Рівень епідемічної небезпеки визначається рішенням     

Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Згідно з підпунктом 2 пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (СОVID-19)» на період встановлення карантину власником установи, організації або уповноваженим органом може змінюватися режим роботи закладу.

Із керівними принципами та заходами щодо безпечного функціонування закладу дошкільної освіти, а також розвитку дітей та підтримки працівників можна ознайомитися в постанові Головного державного санітарного лікаря України від 06.12.2021 № 23 «Про затвердження Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів у закладах дошкільної освіти на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)».

 

 

Організація освітньої взаємодії з дітьми

Враховуючи, що більшість закладів дошкільної освіти припинила свою роботу внаслідок воєнних дій, необхідно організовувати освітню діяльність у літній період із урахуванням специфіки індивідуальної роботи, керованої вихователем, самостійної діяльності дітей та обов’язково організувати

психолого-педагогічний супровід усіх учасників освітнього процесу. Звісно, сьогодні підтримки потребують усі діти, однак організація освітнього процесу має бути різною з урахуванням умов, в яких вони опинилися:

-  проживають у місцевості воєнних дій;

-  проживають у районах, де не здійснюються воєнні дії;

-  проживають в Україні, куди родини тимчасово переїхали або евакуйовані;

-  проживають у місцевості, що тимчасово перебуває під окупацією;

-  залишилися без одного або двох батьків, мають батьків та інших родичів, які перебувають у лавах ЗСУ та ін.

Педагог має віднайти у своїй діяльності найліпші та найпродуктивніші способи зрозуміти кожну дитину та підтримати її. Команда UNICEF Ukraine підготувала добірку тілесних ранкових ігор за матеріалами психологині Світлани Ройз. Файл з іграми для зняття стресу у дітей легко завантажити на телефон і використовувати у випадках, коли немає зв’язку.

Важливо пам’ятати, що зараз і діти, і дорослі навряд зможуть грати в ігри чи реалізувати практики із закритими очима, адже у стресовому стані люди намагаються контролювати всі процеси, які відбуваються навколо. Якщо дитина в стані сильного стресу, то краще торкатися тільки тих частин тіла, що закриті одягом. Торкатися рекомендовано не поверхнево чи лоскочучи, а наче проминаючи тіло дитини. Якщо дитина просить повторювати якусь гру багато разів – погоджуйтеся, адже саме ця гра для неї найбільш терапевтична.

Під час планування різних форм організації життєдіяльності слід враховувати стан дітей, їхній настрій та віддавати перевагу різним формам взаємодії, як-от:

− бесіди про природу, пору року, про тварин;

− читання художніх творів з інсценуванням;

− образотворча діяльність: малювання, ліплення, конструювання тощо, що може відволікти дитину;

− різноманітні ігри з дітьми, адже для дитини дошкільного віку гра —

це насамперед досвід, їхнє життя — це провідний вид діяльності.

Під час організації роботи з дітьми рекомендуємо уникати таких тем:

−   про родину, адже зараз багато родин розкидано по різних країнах, ви можете мати справу з дітьми, які втратили когось із рідних;

−   про війну, озброєння, небезпечні ситуації, пов’язані з воєнними діями;

−   про мирне життя — це, з одного боку, приємні спогади, а з другого —

зайве нагадування про те, чого нині складно досягти.

Під час спілкування з дітьми рекомендуємо відповідати лише на поставлене запитання.

У літній період педагоги зазвичай здійснюють освітню діяльність переважно фізкультурно-оздоровлювального напряму з метою зміцнення здоров’я вихованців. Наголошуємо, що актуальним залишаються наразі Інструктивно-методичні рекомендації “Про організацію фізкультурно- оздоровлювальної роботи в дошкільних навчальних закладах у літній період”.

Під час організації освітньої взаємодії з дітьми доречно використовувати такі форми роботи, як ранкова гімнастика на свіжому повітрі (з урахуванням небезпекової ситуації), заняття з фізичної культури, рухливі ігри та вправи, свята та розваги, туристичні походи, квести тощо. Фізична активність допоможе дітям зняти психо-емоційне напруження, поліпшити настрій та сприятиме загальному фізичному розвитку дошкільників.

Для забезпечення успішного літнього відпочинку та оздоровлення дітей в умовах закладу дошкільної освіти необхідно дотримувати виконання основних завдань роботи закладу на літній період і провести відповідну підготовчу роботу, яка передбачає:

− інструктаж з питань безпеки життєдіяльності дітей, техногенної, пожежної безпеки та цивільного захисту, охорони праці працівників закладу;

− поповнення та поновлення матеріалів для батьків (пам’ятки, буклети, рекомендації) щодо відпочинку з дитиною, профілактики травм і нещасних випадків із дітьми в літній період, інформації з домедичної допомоги дітям;

− забезпечення дидактичними іграми та матеріалами для організацї художньої діяльності дітей на вулиці;

− забезпечення іграшками для ігор з вітром, піском, водою тощо.

На початок літнього періоду затверджують режим дня в усіх вікових групах, відповідно до орієнтовного розподілу часу на процеси життєдіяльності дітей та чинної програми, за якою працює заклад.

Улітку в закладі дошкільної освіти слід створити умови для максимального перебування дітей на свіжому повітрі, денного сну та різних видів відпочинку, відповідно до віку дітей. При цьому необхідно забезпечити одяг, взуття та головні убори дітей відповідно до температурного режиму та стану погоди. Також протягом дня слід забезпечити відповідний повітряний, руховий та питний режим дітей дошкільного віку.

Винятком є такі несприятливі умови, як:

−   сильний вітер;

−   температура повітря більше 35°С у затінку;

−   злива, гроза;

−   підвищений радіаційний фон тощо.

Послідовність різних видів діяльності та форм роботи з дошкільниками потрібно змінювати з урахуванням певних умов: погода, вік дітей та характер попередньої діяльності. Слід забезпечити логічне чергування спокійної діяльності та рухової активності дітей, правильний розподіл фізичного навантаження протягом усього дня.

Для того щоб зробити кожен день цікавим, пізнавальним для дітей, збагатити їхній життєвий досвід позитивними емоціями та власними відкриттями, радимо організовувати діяльність за принципами тематичних тижнів. Наприкінці такого тижня доцільно провести підсумковий день — це може бути тематичний день, розвага чи спортивне свято, виставка малюнків чи поробок.

Ранковий прийом дітей є найбільш сприятливим часом для введення дітей у тему тижня/дня (відповідно до перспективного планування) і надасть можливість вихователю зацікавити дітей, зосередити їхню увагу на тих моментах, які стануть предметом обговорення, дослідження цього дня. Під час прийому слід співпрацювати з батьками вихованців та приділяти увагу зворотному зв’язку з ними, особливо це стосується категорії дітей, які були в місцевості бойових дій.

У ранковий час доцільно передбачити індивідуальну роботу, бесіди, спостереження (за об’єктами та явищами природи), трудові доручення (чергування), різноманітні види самостійної діяльності дітей.

Протягом дня вихователь має організовувати різноманітну самостійну діяльність дітей за їхнім вибором: образотворчу діяльність з використанням пластиліну, олівців, фарб, фломастерів; розфарбовування; конструювання з будівельного матеріалу, паперу, природного матеріалу, ігрового матеріалу LEGO; дослідно-експериментальну діяльність тощо. Щоб самостійна діяльність дітей була дієвою та різноманітною, варто заздалегідь продумати та організувати для дошкільників спеціально облаштовані осередки. Це можуть бути:

-  художньо-творчий  (закріплені  плівка   чи   старі  шпалери  в   ігрових павільйонах, матеріали для образотворчої діяльності);

-  експериментальний (виносні центри води та піску, невеликі ємкості   з матеріалами для експериментів);

-  ігровий (атрибути для ігор-драматизацій, сюжетно-рольових, творчих ігор; настільно-друковані ігри та ігри, виготовлені власноруч, тощо);

-  будівельно-конструювальний (різні види конструкторів, залишкові та природні матеріали тощо);

-  природничий (знаряддя праці для роботи на городі, у квітнику; матеріали  для спостережень тощо).

Якщо на території закладу є “екологічна стежина” чи територія закладу освіти флористично багата та різноманітна, радимо проводити екологічні прогулянки та квести, різні види праці, спостереження за об’єктами та явищами природи, ігри природничо-екологічного змісту.

Більшу частину роботи з дошкільниками в літній період педагоги проводять на свіжому повітрі, тому рекомендуємо віддавати перевагу організації ігрової діяльності. У літній період у багатьох закладах дітей об’єднують у різновікові групи, тому під час добору ігор радимо враховувати не лише вікові особливості дітей групи, а й їхні уподобання та інтереси. Перевагу слід віддавати самостійним, вільним та сюжетно-рольовим іграм. Особливу увагу під час педагогічного супроводу ігрової діяльності необхідно приділяти ігровій взаємодії та організації спілкування дошкільників, враховуючи стан дітей, настрій та облаштоване середовище.

Робота з дітьми в другій половині дня спрямована переважно на організацію різноманітної ігрової діяльності. Доцільними будуть розваги, які

можна провести на свіжому повітрі: ляльковий, настільний чи інший вид театру; дитячі концерти; спортивні, музичні, літературні дозвілля; читання художньої літератури з продовженням, розповідання казок та ін.

Зміст вечірніх прогулянок потрібно планувати з урахуванням усієї діяльності дітей протягом дня (спостереження, ігри, праця, фізичні вправи, індивідуальна робота, бесіди з батьками вихованців тощо) та з огляду на необхідність зменшити навантаження на дитину.

 

Робота з батьками

Звертаємо увагу закладів дошкільної освіти, де призупинено освітній процес у зв’язку з воєнними діями, на те, що педагоги продовжують виконувати свої обов’язки — вони виконують функцію модераторів, які пропонують педагогічну підтримку родинного виховання батькам. Щоб цей супровід був дієвим, радимо вихователям дотримувати послідовності та системності. Для цього в календарному плануванні на місяць/тиждень визначають теми та завдання, які будуть надані батькам у доступному форматі конкретного регіону (вайбер, телеграм за наявності комунікацій). Необхідно враховувати запити батьків щодо інформаційної підтримки, організовувати зворотний зв’язок та дізнаватися, з яких напрямів освітньої діяльності (творчий, інтелектуальний, фізичний) батьки потребують інформаційної допомоги. Для закріплення та формування у дітей знань і вмінь у межах вибраних тем педагогічної підтримки родинного виховання рекомендуємо добирати та відправляти батькам невеликі завдання з урахуванням можливостей кожного вихованця.

У роботі з батьками доцільно використовувати онлайн-матеріали, розміщені на сайті МОН “Сучасне дошкілля під крилами захисту”, “THE LEGO FOUNDATION” — ігрові онлайн-взаємодії для дошкільнят.

На допомогу батькам дошкільників педагоги та дитячі психологи за підтримки     МОН           створили           Telegram-канал          “Підтримай дитину”(https://t.me/pidtrumaidutuny), де розміщено прості рекомендації, ігри та розвивальні вправи, які можна виконувати в сховищі, вдома чи під час евакуації. Матеріали (ігри, вправи, завдання, аудіоказки, словесні ігри, завдання для артикуляційної   гімнастики   тощо)   оновлюються  щоденно.  Всі   публікації доступні  для  використання  за  наявності  мобільного  телефону  та   навіть нестабільного  інтернету.   Це   допомагає  вимушено  переміщеним   родинам користуватися  матеріалами  без   перешкод.   Варто  зазначити,  що   частина

матеріалів розроблена чи адаптована для дітей з ООП.

 

Організація освітнього процесу дітей з особливими освітніми потребами у період воєнного стану

В умовах воєнного стану важливим є продовження здобуття дошкільної освіти дітьми з особливими освітніми потребами (далі — діти з ООП) за місцем їх тимчасового перебування, максимальне збереження кадрового потенціалу педагогічних працівників, які забезпечували навчання дітей з ООП, створення безпечного освітнього середовища та надання якісних психолого-педагогічних послуг.

Відповідно до Порядку організації інклюзивного навчання в закладах дошкільної освіти, затвердженого постановою КМУ від 10.04.2019 № 530 (далі — Порядок), на підставі заяви одного з батьків (інших законних представників) дитини з ООП та висновку про комплексну психолого- педагогічну оцінку розвитку дитини, наданого інклюзивно-ресурсним центром (далі — ІРЦ), керівник закладу дошкільної освіти утворює інклюзивну групу та організовує інклюзивне навчання з урахуванням рівня підтримки, рекомендованого ІРЦ.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що у разі наявності висновку, що не містить інформації про рівень підтримки, така дитина розподіляється у групу закладу дошкільної освіти відповідно до складності її порушень з урахуванням рекомендацій команди психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами (за участю фахівців ІРЦ).

Якщо висновок ІРЦ про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, який було видано до введення воєнного стану в Україні, втрачено, то батьки (інші законні представники) дитини з ООП можуть отримати копію висновку на порталі АС «ІРЦ» (https://ircenter.gov.ua/) або у відповідному мобільному додатку.

Коли самостійно отримати копію висновку неможливо, батьки (інші законні представники) дитини з ООП можуть звернутися до ІРЦ за місцем тимчасового проживання дитини та отримати копію висновку або провести первинну (повторну) комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи. Звертаємо вашу увагу, що відповідно до пункту 2 Порядку під час організації інклюзивного навчання висновки ІРЦ, видані до 01.01.2022, є дійсними до закінчення строку їх дії або до видачі в установленому порядку нового висновку.

У період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) для організації інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами (зокрема з числа тих, що вимушені були змінити своє місце проживання (перебування) внаслідок збройної агресії Російської Федерації) до закладу освіти подаються копії документа, що посвідчує особу (в разі наявності) та висновку (пункт 2 Порядку).

Також під час дії воєнного стану для створення інклюзивної групи, у разі наявності, додатково подається довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Інклюзивна група утворюється на період дії вищезазначеної довідки або до моменту виїзду дитини з ООП до іншого місця проживання.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що у період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) гранична кількість дітей з ООП в інклюзивних групах, визначена Порядком, не застосовується. Заклад освіти не може відмовити в організації інклюзивного навчання дитини з ООП та створенні інклюзивної групи. Тобто в інклюзивній групі може бути більше трьох дітей з ООП.

Крім того, відповідно до пункту 7 Порядку у період воєнного стану,

надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) психолого- педагогічні та корекційно-розвиткові послуги (допомога) надаються дітям з ООП (за умови дотримання безпеки учасників освітнього процесу) фахівцями ІРЦ, педагогічними працівниками закладу освіти, зокрема з числа тих, що вимушені були змінити своє місце проживання (перебування) та/або місце роботи внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Успішність корекційної роботи з дітьми з ООП, особливо дошкільного віку, залежить від дотримання принципу системності.

Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги надаються згідно з індивідуальною програмою розвитку дитини, яка відповідно до пункту 6 Порядку складається на навчальний рік (у разі потреби за рішенням команди психолого-педагогічного супроводу — на літній період) та корегується, враховуючи результати роботи з дитиною, динаміку її розвитку тощо.

Враховуючи, що заклади дошкільної освіти у зв’язку з карантинними заходами та внаслідок збройної агресії російської федерації не працювали в навчальний період, вважаємо доцільним надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових  послуг   дітям   з   ООП,   які   здобувають  освіту   в інклюзивних групах, у літній оздоровлювальний період. Вищезазначені послуги надають з урахуванням індивідуальної програми розвитку дитини, «Гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності», затвердженого наказом МОН від 20.04.2015 № 446, та за погодженням з батьками і спеціалістами, які їх надають. Відповідні рекомендації щодо організації освітнього процесу для осіб з особливими освітніми потребами, які переїхали на тимчасове проживання до інших регіонів України, надано листом МОН № 1/3710-22 від 28.03.2022.

Під час воєнного стану в Україні батьки дітей з ООП дошкільного віку, які потребують психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги (заняття), можуть звернутися до найближчого ІРЦ за місцем постійного (тимчасового) проживання дитини та отримати відповідні послуги.

Особливу увагу треба зосередити на педагогічній діяльності в групах, до яких долучилися діти зі статусом внутрішньо переміщених осіб. Умови, в яких перебувають ці діти, не дозволяють повноцінно здійснювати їхній природний розвиток, навчання та виховання.

Такі діти потребують окремого психолого-педагогічного супроводу у процесі адаптації до нових умов. Педагогічні працівники закладу дошкільної освіти мають спостерігати за такими дітьми; враховувати в освітній роботі інформацію щодо їхнього психічного стану; впроваджувати такі види діяльності, які сприятимуть емоційній підтримці дітей, налагодженню комунікації з ними, нормалізації емоційного стану; використовувати індивідуальний підхід у роботі з вихованцями; залучати їх до колективної творчої діяльності.

Звертаємо вашу увагу, що МОН, Інститутом спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України за підтримки Представництва ЮНІСЕФ в Україні розроблено Методичні рекомендації щодо

визначення освітніх труднощів та рівнів підтримки у дітей раннього та дошкільного віку (лист МОН від 08.06.22 № 4/1196-22).

У вищезазначених Методичних рекомендаціях запропоновано інструмент оцінки розвитку сфер дитини раннього віку (соціальної, емоційної, сенсорної, мовленнєвої, когнітивної та рухової (фізичної); подано перелік можливих особливостей розвитку дітей з особливими освітніми потребами та наявних освітніх труднощів у дітей дошкільного віку, які можуть бути їм притаманні; наведено методичний інструментарій вимірювання ступеня їх прояву, визначення бар’єрів, особливих освітніх потреб і стратегії подальшої підтримки.

 

     Психологічний супровід учасників освітнього процесу

Через збройну агресію російської федерації особливої підтримки потребують зараз усі: діти, батьки, співробітники закладу дошкільної освіти, усі учасники освітнього процесу. Однак у центрі особливої уваги мають бути ті учасники освітнього процесу, які перебувають у складних життєвих обставинах: діти з категорії внутрішньо переміщених осіб та їхні сім’ї; особи, які проживають на окупованих територіях або в зоні бойових дій; діти, батьки, педагогічні працівники, які зазнали насильства або потерпіли від дій окупантів та інші.

До подій, пов’язаних саме з війною в країні, і таких, що є причиною психотравм, належать: втрата родичів, близьких людей, тривале перебування у бомбосховищах, у ситуаціях підвищеної небезпеки, очікування інформації про зниклих рідних, переїзд до іншого місця або країни, адаптація до нових соціокультурних умов. Ці чинники спричиняють велику напругу, тривожність, розвиток невротичних станів, депресії у дітей та дорослих. Основними симптомами перенесеної травми в дітей, як зазначають психотерапевти, є порушення сну, настрою. Також можуть виникати фізіологічні реакції (свербіж, енурез, втома), діти можуть бути роздратованими, сумними, замкнутими, скаржитись на головий біль тощо.

З одного боку, проживання дітьми стресових станів, пов’язаних із війною, спричиняє низку негативних наслідків, що проявляються в станах тривожності, гіперактивності або навпаки апатії, неможливості розслабитися. З другого боку, у дітей виявляється посилення розвитку патріотизму, прояву активності, турботливості, відповідальності, бажання бути корисним, що сприяє розвитку соціальної активності дитини. У першому випадку діти потребують спеціального психолого-педагогічного супроводу та допомоги, а в другому — підтримки у розвитку набутих позитивних якостей.

Окрім того, слід зазначити, що, коли батьки дітей дошкільного віку перебувають у стані тривоги, страху, тривалого напруження або відчувають інші негативні емоції/стани, це напряму позначається на загальному психологічному й фізичному стані їхніх дітей. Діти, які пережили травматичні події та почуваються в небезпеці через війну, мають розлади на комунікативному, когнітивному, психоемоційному рівнях. Це може проявлятися в домінуванні агресивної поведінки, підвищеній гіперактивності, порушеннях сну,

концентрації уваги, проявах підозрілості, недовіри до знайомих та навіть близьких людей, розладах настрою, небажанні комунікувати з іншими тощо. Це все ускладнює процес нормального розвитку дитини та перешкоджає її повноцінному вихованню, освіті та соціалізації.

За таких умов істотно зростає роль психологічної служби системи освіти. МОН України надало закладам освіти методичні рекомендації «Перша психологічна допомога. Алгоритм дій».

Для того щоб розробити ефективну програму роботи з дітьми на літній період в умовах воєнного стану, практичному психологу необхідно володіти також прийомами діагностики стану дитини. Для цього можна використати проєктивні методики («Малюнок тварини, якої не існує», «Малюнок мого настрою», «Малюнок родини» та інші). Також практичний психолог має бути спроможним аналізувати стан дитини, виявляти ознаки тривожності, використовуючи метод педагогічного спостереження, психологічні методи діагностики стану вихованця.

Діти середнього дошкільного віку ставлять багато запитань, саме тому їхній вік називають віком «чомучок». Вони можуть звертатися із запитаннями про війну, про насилля. Важливо не відвертатися, не казати «заспокойся», а уважно слухати та коротко надавати правдиву інформацію відповідно до віку дитини. Не слід підіймати ті аспекти, про які дитина не запитує. Важливо бути відвертими, проте це не означає, що говорити потрібно все. Діти через казки вже знають, що існує добро і зло. Але все, що ви говорите, має бути правдою, інакше можна втратити довіру дитини. Відповісти «Я не знаю» теж нормально.

Важливо бути підготовленим до розмови. Інколи дорослому складно відповісти на запитання дитини. Утакому разі просто скажіть, що вам потрібен час, щоб надати відповідь. Але обов’язково знайдіть час, щоб поговорити з дитиною пізніше.

Запитання в дітей дошкільного віку можуть виникати неодноразово. Упевніть дитину в тому, що ви готові спілкуватися з нею в будь-який момент. Діти засвоюють інформацію по-різному: кожен у своєму індивідуальному темпі.

Під час взаємодії та спілкування з дітьми важливо допомагати їм висловити свої почуття. Реакція дошкільників на травматичний стрес може бути різною. Але спільним для всіх є те, що вони реагують ускладнено, оскільки діти не навчені реагувати на стрес, у них ще немає досвіду. І дорослим потрібно виводити дітей з цього стану. На думку фахівців, дуже важливо допомогти дітям висловити свої почуття.

На допомогу педагогічним працівникам закладів дошкільної освіти у контексті роботи з подолання кризових ситуацій та ліквідації їх наслідків в освітньому середовищі рекомендуємо Пам’ятку для керівників закладів освіти («Соціально-педагогічна та психологічна допомога сім’ям з дітьми в період військового конфлікту»: навчально-методичний посібник. — К. : Агенство “Україна”. — 2015. — 176 с.)

Для педагогічних працівників, як і для батьків вихованців, надзвичайно важливо володіти елементарними навичками самодопомоги, психологічної допомоги дитині/дорослому в стані стресу.

 

Методичні Рекомендації Щодо проведення Просвітницької роботи зУчасниками освітнього процесув закладах дошкільної освіти з питань уникнення враження мінами вибухонебезпечними предметами та ознайомлення з правилами поводження в надзвичайних ситуаціях

Щодо проведення просвітницької роботи з учасниками освітнього процесу в  закладах дошкільної освіти з питань уникнення враження мінами, вибухонебезпечними  предметами та ознайомлення з правилами поводження в надзвичайних ситуаціях

Одним із важливих пріоритетів у діяльності закладів дошкільної освіти є забезпечення безпеки учасників освітнього процесу, які на сьогодні страждають від російської воєнної агресії.

А життя та здоров’я дітей – це найбільша цінність людства. Володіти необхідними  знаннями, потрібними для подальшої безпечної життєдіяльності, є важливим завданням для кожного з дорослих. Враховуючи широкомасштабну війну російських окупаційних військ на всій території України, є велика загроза отримати враження мінами та вибухонебезпечними предметами.

Вбачаємо за доцільне проведення протягом місяця роботи з просвіти учасників освітнього процесу в закладах дошкільної освіти щодо питань мінної небезпеки і вибухонебезпечних предметів та дій в надзвичайних ситуаціях. Головним для всіх дорослих, які опікуються дітьми раннього та дошкільного віку, повинен бути контроль за переміщенням дітей за межами будівель. Не допускати прогулянок дітей без догляду дорослих. Обов’язково обстежувати територію, де проходять прогулянки, з метою виявлення вибухонебезпечних та підозрілих предметів. Пояснювати дітям, про небезпеку, яку несуть незнайомі предмети, покинуті іграшки тощо.

Рекомендуємо вихователям проводити з дітьми дошкільного віку роз’яснювальну роботу щодо безпечної поведінки в умовах воєнного стану з використанням різних форм організації освітньої діяльності. Для організації роботи з дітьми  радимо скористатися інформаційно освітніми матеріалами, що розміщені на сайті МОН у вільному доступі:

• «Сучасне дошкілля під крилами захисту».

• поради з надання першої психологічної допомоги людям, які пережили кризову подію;

• поради ід експертів ЮНІСЕФ «Як підтримати дітей у стресових ситуаціях»;

• інформаційний комікс для дітей «Поради від захисника України»;

• хрестоматія для дітей дошкільного віку «Моя країна – Україна» з національно-патріотичного виховання;

• довідник «У разі надзвичайної ситуації або війни», в якому зібрані поради, як захистити себе у надзвичайній ситуації;

• про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану можна дізнатися з листа МОН                                     № 1/3737-22 від 29.03.2022.

•питання організації освітнього процесу у закладах освіти регламентовано листом МОН № 1/3371-22 від 06.03.2022 «Про організацію освітнього процесу в умовах військових дій»;

• лист МОН від 02.04.2022 р. № 1/3845-22 «Про рекомендації для працівників закладів дошкільної освіти на період дії воєнного стану в Україні».

Правила поводження у надзвичайних ситуаціях

1. У разі загрози ураження стрілецькою зброєю:

- закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками) для зниження ураження фрагментами скла;

- вимкнути світло, закрити вікна та двері;

- зайняти місце на підлозі в приміщенні, що не має вікон на вулицю (коридор, ванна кімната, передпокій);

- інформувати різними засобами про небезпеку близьких чи знайомих.

2. У разі загрози чи ведення бойових дій:

- закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками, скетчем) для зменшення ураження фрагментами скла. Вимкнути живлення, закрити воду і газ, загасити (вимкнути) пристрої для опалення;

- взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, медичну аптечку;

- відразу залишити приміщення, сховатися у підвалі або у найближчому сховищі;

- попередити сусідів про небезпеку, допомогти людям похилого віку і дітям;

- без крайньої необхідності не залишати безпечне місце перебування;

- проявляти крайню обережність; не варто панікувати.

3. Якщо стався вибух:

- уважно озирнутися навколо, щоб з’ясувати вірогідність небезпеки подальших обвалів і вибухів, чи не висить з руїн розбите скло, чи не потрібна комусь допомога;

- якщо є можливість - спокійно вийти з місця пригоди. Опинившись під завалами - подавати звукові сигнали. Пам’ятайте, що за низької активності людина може вижити без води упродовж п’яти днів;

- виконати всі інструкції рятувальників.

4. Під час повітряної небезпеки:

- відключити живлення, закрити воду і газ;

- загасити (вимкнути) пристрої для опалення;

- взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, аптечку;

- попередити про небезпеку сусідів і, у разі необхідності надати допомогу людям похилого віку та хворим;

- дізнатися, де знаходиться найближче місце укриття. Переконатися, що шлях до нього вільний і укриття знаходиться у придатному стані;

- як якнайшвидше дійти до захисних споруд або сховатися на місцевості. Дотримуватися спокою і порядку. Без крайньої необхідності не залишати безпечного місця перебування. Слідкувати за офіційними повідомленнями.

5. Під час масових заворушень:

- зберігати спокій і розсудливість;

- під час знаходження на вулиці - залишити місце масового скупчення людей, уникати агресивно налаштованих людей;

- не піддаватися на провокації; - надійно зачиняти двері. Не підходити до вікон і не виходити на балкон. Без крайньої необхідності не залишати приміщення.

6. Якщо Вас захопили у заручники і Вашому життю є загроза:

- постаратися запам’ятати вік, зріст, голос, манеру говорити, звички тощо злочинців, що може допомогти їх пошуку;

- за першої нагоди постаратися сповістити про своє місцезнаходження рідним або поліції;

- намагатися бути розсудливим, спокійним, миролюбним, не піддавати себе ризику;

- якщо злочинці знаходяться під впливом алкоголю або наркотиків, намагатися уникати спілкування з ними, оскільки їхні дії можуть бути непередбачуваними;

- не підсилювати агресивність злочинців своєю непокорою, сваркою або опором;

- виконувати вимоги злочинців, не створюючи конфліктних ситуацій, звертатися за дозволом для переміщення, відвідання вбиральні тощо;

- уникати будь-яких обговорень, зокрема політичних тем;

- нічого не просити;

- якщо Ви тривалий час знаходитеся поряд зі злочинцями, постаратися встановити з ними контакт, визвати гуманні почуття;

- уважно слідкувати за поведінкою злочинців та їхніми намірами, бути готовими до втечі, пересвідчившись у високих шансах на успіх;

- спробувати знайти найбільш безпечне місце у приміщенні, де знаходитесь і де можна було б захищати себе під час штурму (кімната, стіни і вікна якої виходять не на вулицю - ванна кімната або шафа). У разі відсутності такого місця - падати на підлогу за будь-якого шуму або у разі стрільбі;

- при застосуванні силами спеціального призначення сльозогінного газу, дихати через мокру тканину, швидко і часто блимаючи, викликаючи сльози;

- під час звільнення виходити швидко, речі залишати там, де вони знаходяться, через ймовірність вибуху або пожежі, беззаперечно виконувати команди групи захоплення.

7. При проведенні евакуації цивільного населення з небезпечної зони:

- взяти документи, гроші й продукти, необхідні речі, лікарські засоби;

- за можливості, надати допомогу пенсіонерам, людям з обмеженими можливостями;

- дітям дошкільного віку вкласти до кишені або прикріпити до одягу записку, де зазначається ім'я, прізвище, дата народження, домашня адреса, а також прізвище матері та батька та їх контактні телефони;

- переміщатися за вказаною адресою;

- у разі необхідності звернутися за допомогою до поліції чи спеціальних служб та медичних працівників.

Правила поводження з вибухонебезпечними предметами

Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.

1. До вибухонебезпечних предметів належать:

• вибухові речовини - хімічні з’єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.

• боєприпаси - вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать: - бойові частки ракет; - авіаційні бомби; - артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);

- інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);

- ручні гранати;

- стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);

• піротехнічні засоби: - патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні); - вибухові пакети; - петарди;

• ракети (освітлювальні, сигнальні); - гранати; - димові шашки.

• саморобні вибухові пристрої - пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:

- саморобні міни-пастки;

- міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу. У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою заборонено: - наближатися до предмета;

- пересувати його або брати до рук;

- розряджати, кидати, вдаряти по ньому;

- розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;

- приносити предмет додому,  у заклад освіти.

2. Необхідно негайно повідомити поліцію або дорослих про знахідку! Під час прогулянок  необхідно ретельно дивитись під ноги та навколо себе, особливо у парку, лісі, біля водойм тощо. Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності. Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робі! Злочинці зазвичай поміщають вибуховонебезпечні предмети у звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях. Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках. Тому бездоглядні предмети на території або в приміщенні закладу освіти, в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі тощо вимагають особливої уваги. Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм.

3. Слід звертати увагу на: - припарковані біля будівель дитячих садків автомашини, власники яких невідомі або державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований; - наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів; - звуки, що лунають від предмета (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки; - наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо); - наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань. У разі знаходження підозрілого предмета на території закладу дошкільної освіти, потрібно негайно повідомити про знахідку керівника закладу,  працівників поліції чи службу з надзвичайних ситуацій!

4. У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:

1. Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту;

2. Не підходити до предмета, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей;

3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмета.

4. Не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).

5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення. У випадку, коли в закладі освіти знайдено вибуховий пристрій й здійснюється евакуація: - одягніть дітям одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві (це може захистити від осколків скла); - під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що проводять евакуацію; - тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання.

5. Якщо заклад дошкільної освіти опинився поблизу епіцентру вибуху:

- обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів й т. д. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки - користуйтеся ліхтариком;

- негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;

- з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;

- перевірте, чи потребують допомоги інші діти й працівники закладу. Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам. Найкраще, що можна зробити - залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух. Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато більше.

6. Звертаємо увагу, що:

- не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;

- виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника поліції та не можна торкатися знахідки;

- не користуйтеся мобільним та радіозв’язком поблизу підозрілої знахідки. Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і надписи на кшталт: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки», «секретно» і т. п. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду.

7. Поради керівнику закладу дошкільної освіти: Останнім часом почастішали випадки телефонних повідомлень про замінування приміщень та виявлення підозрілих предметів, що можуть виявитися вибуховими пристроями. На такий випадок пропонуємо заходи попереджувального характеру:

• посилити пропускний режим при вході і в'їзді на територію закладу, пильнувати системи сигналізації і відеоспостереження;

• проводити обходи території закладу і періодичну перевірку складських приміщень на предмет своєчасного виявлення вибухових пристроїв або підозрілих предметів;

• організувати проведення спільних із працівниками цивільного захисту, правоохоронних органів інструктажів і практичних занять з питань дій у разі загрози або виникнення надзвичайних подій. У разі виявлення підозрілого предмета працівниками закладу освіти потрібно негайно повідомити правоохоронні органи, територіальні органи управління з питань цивільного захисту.  До прибуття оперативно-слідчої групи керівник закладу освіти повинен дати вказівку співробітникам знаходитися на безпечній відстані від знайденого предмета. У разі потреби - евакуйовувати людей згідно наявному плану евакуації.

8. Алгоритм дій у надзвичайній ситуації (далі - НС)

1. Визначити, який тип небезпеки: захоплення будівлі, обстріл, повітряна атака, пожежа, повінь, хімічна чи біологічна атака.

2. Чи безпечно у приміщенні? Аварійне блокування, укриття у приміщенні,  евакуація за межі.

3. Обрати план реагування в залежності від умов надзвичайної ситуації та визначити команду реагування.

3.1. Зазначити необхідну інформацію:

- контакти екстрених служб для оповіщення;

- відповідальний за інформування персоналу про НС;

-спосіб сповіщення персоналу про НС;

- відповідальний за інформування екстрених служб;

- способи сповіщення екстрених служб;

- способи сповіщення екстрених служб у випадку зникнення зв’язку;

- відповідальний за сповіщення батьків або законних представників дітей;

- способи сповіщення батьків або законних представників дітей;

- способи отримання інформації щодо перебігу НС від офіційних джерел під час перебування в укритті;

- способи комунікації між колективом та адміністрацією закладу освіти під час НС;

- відповідальний за реалізацію плану дій у випадку НС у групі;

- відповідальний за тривожну валізу;

- відповідальний за облік та взаємодію з дітьми.

4. Визначити  план дій вихователя у випадку: евакуації за межі закладу, аварійного блокування, укриття у приміщенні закладу освіти,  залишити небезпечне місце відповідно до мапи евакуації вікових груп.

9. Телефони рятувальних та аварійних служб:

112 — Єдиний номер виклику всіх служб екстреної допомоги (диспетчер викличе бригаду потрібної служби)

101 — Пожежно-рятувальна служба

102 — Поліція

103 — Швидка медична допомога

104 — Аварійна служба газової мережі

0 800 501 482 —  телефон довіри СБУ. Будьте пильними! Бережіть себе!

 

КОНСУЛЬТАЦІЇ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ:
“Як готувати дитину до школи в умовах реформи НУШ
 (Нова українська школа)”
https://aist.dp.ua/suchasna-nepidgotovka-ditej-do-shkoli/
Організація діагностування при вступі дітей до школи
https://lektsii.org/7-46010.html

Нормативно-правова база в умовах воєнного стану в Україні

1. Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

2. Лист МОН № 1/3370-22 від 06.03.2022 «Про оплату праці працівників закладів освіти під час призупинення навчання».

3. Лист МОН № 1/3454-22 від 15.03.2022 «Про перенесення атестації педагогічних працівників у 2022 році».

4. Лист МОН №1/3475-22 від 17.03.2022 «Про зарахування до закладів дошкільної освіти дітей із числа внутрішньо переміщених осіб».

5. Лист МОН №1/3593-22 від 22.03.2022 «Про здійснення публічних закупівель та обслуговування в органах Казначейства в умовах воєнного стану».

6. Лист МОН №1/3556-22 від 19.03.2022 «Закладам освіти, установам, які вимушені змінити місце розташування у зв’язку з проведенням в місцях їх розташування бойових дій або тимчасовою окупацією території України, необхідно перейти на обслуговування до органів казначейства за новою адресою розташування».

7. Лист МОН № 1/3737-22 від 29.03. 2022 «Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні».

8. Лист МОН №1/9-766 від 12.12.2019 «Щодо комунікації з дітьми дошкільного віку з родин учасників ООС/АТО, внутрішньо переміщених осіб та організації взаємодії з їхніми батьками».

Матеріали для педагогів та батьків
щодо психолого-педагогічного супроводу дітей дошкільного віку

1. Як заспокоїти дітей під час війни https://mon.gov.ua/ua/news/monzapuskaye-informacijnu-kampaniyu-pro-te-yak-zaspokoyiti-ditej-pid-chas-vijni.

2. Як подбати про дитину, якщо ви знаходитеся з нею в укритті https://www.youtube.com/watch?v=VpJXr3UXCvo.

3. Як говорити з дитиною, якщо батько чи мати захищає країну HTTPS://MON.GOV.UA/UA/PSIHOLOGICHNA-TURBOTA-VID-SVITLANI-ROJZ/YAKSHOBATKO-CHI-MATI-ZAHISHAYE-KRAYINU.

4. Правила підтримки, якщо родина евакуюється з дитиною https://www.youtube.com/watch?v=8ml9RPFun7s.

5. Фізична безпека дітей під час війни. Сайт «Освітній омбудсмен України» https://eo.gov.ua/fizychna-bezpeka-ditey-pid-chas-viyny-pravylapovedinky-v-evakuatsii-na-okupovanykh-terytoriiakh-i-v-zoni-boyovykhdiy/2022/03/19/.

6. Як підтримати дитину, якщо ви опинились у зоні активних бойових дій https://www.unicef.org/ukraine/stories/safety-backpacks-and-ways-to-reducestress.

7. Поради, як підтримати дитину в дорозі від ЮНІСЕФ https://www.unicef.org/ukraine/stories/how-to-support-a-child-on-the-road.

8. Рекомендації для населення під час воєнного стану https://phc.org.ua/news/rekomendacii-dlya-naselennya-pid-chas-voennogo-stanu.

9. Як поводитися на блокпостах з перекладом на жестову мову https://www.youtube.com/watch?v=-YPGsjyjqQI.

10. Ресурси позитивного батьківства від ЮНІСЕФ «П’ять мов у спілкуванні з дитиною» https://www.unicef.org/ukraine/documents/five-lovelanguages-in-communication-with-child.

11. Підтримка батьків та дітей під час війни https://www.unicef.org/ukraine/parents-children-support-during-military-actions.

12. Психологічна допомога для дітей Психологічна турбота від Світлани Ройз - YouTube.

13. Як надавати першу психологічну допомогу https://moz.gov.ua/article/news/rekomendacii-z-psihologichnoi-dopomogi.

14. Як підтримати дітей у часи невизначеності та стресу. Поради від ЮНІСЕФ https://www.unicef.org/ukraine/stories/7-tips-for-parents.

15. Як допомагати дітям у замкненому просторі http://www.barabooka.com.ua/yak-dopomagati-dityam-u-zamknenomu-prostori/.

16. Методичні рекомендації щодо надання першої психологічної допомоги сім’ям з дітьми, дітям, які перебувають/перебували у зоні збройного конфлікту https://dszn-zoda.gov.ua/node/495.

17. Для тих, хто приймає емігрантів і переселенців, для допомоги в адаптації

https://www.youtube.com/watch?v=UXnS_T5JD5s&list=PLFVSJgZgf7h8rXg9TTyevxZkdfxAQXodS&index=8.

18. «Розкажи мені». Безкоштовна інтернет-платформа для психологічних консультацій. https://tellme.com.ua/

19. Як говорити про війну та повітряну тривогу з дітьми: поради чернівецької психологині. https://shpalta.media/2022/03/02/yak-govoriti-provijnu-ta-povitryanu-trivogu-z-ditmi-poradi-cherniveckoi-psixologini/

20. Як швидко заснути, коли ви тривожні і вам важко розслабитися https://phc.org.ua/news/yak-shvidko-zasnuti-koli-vi-trivozhni-i-vam-vazhkorozslabitisya.

21. Як перевірити правдивість джерела інформації https://www.pedrada.com.ua/article/3025-yak-perevriti-pravdivst-djerela-nformats.

22. Перелік матеріалів для дошкілля «Сучасне дошкілля під крилами захисту». HTTPS://MON.GOV.UA/UA/OSVITA/DOSHKILNA-OSVITA/SUCHASNEDOSHKILLYA-PID-KRILAMI-ZAHISTU/PEDAGOGAM-ZAKLADIV-DOSHKILNOYI-OSVITI  

23. Платформа розвитку дошкільнят “НУМО” Навички для дошкільнят. https://numo.mon.gov.ua/.

24. Онлайн-садок НУМО – спільний проєкт ЮНІСЕФ та Міністерства освіти і науки України. Розвивальні відеозаняття для дітей 3-6 років https://www.youtube.com/playlist?list=PLJ231j4oXT7GY_u4kkhrKIpVJLyS2WLg

25. Онлайн-медіаресурс, присвячений освіті та вихованню дітей в Україні https://osvitoria.media/  

Перелік сайтів, матеріали яких будуть корисними для вихователів, батьків, дітей і
для інших учасників освітнього процесу

26. Вебінар «Як підвищити ефективність дистанційної роботи». https://www.youtube.com/watch?v=MbFvVyacZOE

27. Моя країна – Україна: хрестоматія для дошкільнят з національнопатріотичного виховання / автори і укладачі – Н. Гавриш, О. Косенчук. – Харків: Ранок, 2022. – 96 с.

28. Збірка абеток, казок, приказок, цікавинок, дитячих ігор тощо http://abetka.ukrlife.org/

29. Серія з 10 онлайн зустрічей, які розроблені командою The LEGO Foundation. https://mon.gov.ua/ua/osvita/doshkilna-osvita/suchasne-doshkillyapid-krilami-zahistu/pedagogam-zakladiv-doshkilnoyi-osviti/lego-igrovi-onlajnvzayemodiyi-dlya-doshkilnyat

30. Онлайн платформа для розвитку дітей (інтерактивні вправи, цікаві завдання) https://learning.ua/#google_vignette

31. Платформа «Розвиток дитини». Практичні завдання для всебічного розвитку дітей https://childdevelop.com.ua/

32. Радіо хвиля авторських казок українською мовою для дітей. https://kazky.suspilne.media/list.php

33. Мультики, книги, казки, що допоможуть відволікти дітей під час перебування в укритті https://dytyna.blog/multyky-knygy-kazky-shhodopomozhut-vidvolikty-ditej-pid-chas-perebuvannya-v-ukrytti/

34. Безкоштовні розмальовки на тему «Правила гігієни» https://mamabook.com.ua/bezkoshtovni-rozmalyovku-gigiena-10/

35. Мультфільм «Небезпечні знахідки». https://www.youtube.com/watch?v=gx7XHXAL2_g

36. Аудіоказки для малят https://oll.tv/uk/kids_audio-tales

37. «Війна очима дітей», конкурс дитячих малюнків. https://vseosvita.ua/no-war

38. Мультфільм «Про мінну безпеку: Лісовий скарб» ЮНІСЕФ https://www.youtube.com/watch?v=V5JZWI8TrEY

39. Поради від захисника України: МОН розробило інформаційний комікс для дітей у воєнний стан https://mon.gov.ua/ua/news/poradi-vidzahisnika-ukrayini-mon-rozrobilo-informacijnij-komiks-dlya-ditej-u-voyennij-stan

40. Аудіоказки українською https://audiokazky.in.ua/

41. Ігри для зняття стресу у дітей https://dytyna.blog/igry-dlya-znyattyastresu-u-ditej/.

42. «Дерево казок» — читати та слухати казки (аудіо) різних народів. https://derevo-kazok.org/audio-tales/

43. Журнал для дошкільнят і молодших школярів «Джміль» ( цікаві бесіди, вірші, приказки, оповідки, нетрадиційні техніки образотворчості, досліди в домашніх умовах, комікси, електронні додатки тощо) https://jmil.com.ua/2022-2

44. Кращі казки з усього світу для читання дітям дорослими, добірка аудіо казок. http://kazkar.info/

45. Казки для дітей українською мовою. https://onlyart.org.ua/children/kazky/?fbclid=IwAR2yXzQTyfuUTtCw7nnTTQYVAj2g4T42oRwfe6i8NactHTqRDh-8_tc1KK8

46. Український дитячий портал: авторські вірші, лічилки, веселі історії, анекдоти, загадки, прислів’я https://sonyashnik.com/

47. Національна освітня інтернет-платформа https://vseosvita.ua/.

Булінг у дитячому  садку - міф чи реальність

Консультація-діалог для вихователів

Чи замислювалися ви, де беруть витоки комплекс жертви або потреба агресії стосовно
інших. Мало хто з батьків знає про булінг чи стикається з цим явищем в дитячому садку.
Чому і як дитина дошкільного віку стає жертвою булінгу?
 Булінг (від англ. to bull - переслідувати) - свідома агресивна поведінка однієї дитини або
групи дітей стосовно іншої. КУАпП доповнено статтею 1734 «Булінг (цькування) учасника
освітнього процесу», якою конкретно визначено відповідальність. Булінг (цькування) – це
діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному,
економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних
комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою
стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна
шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого.  Булінг у ЗДО може проявлятися як
тиск: психологічний, фізичний. Часто діти застосовують і фізичний, і психологічний тиск на
жертву. Наприклад, образи, приниження, ігнорування, непоступливість, погрози, побиття під
час ігор.
Хто провокує булінг у дитячому садку?
Булінг серед дітей старшого дошкільного віку в ЗДО можуть спровокувати
дорослі. Діти старшого дошкільного віку одразу сприймають ставлення авторитетних дорослих до інших і
беруть це ставлення за зразок.
Вони починають цькувати дитину чи дітей, якщо:
 педагог або помічник вихователя:
 - зневажливо ставиться до дитини, яка часто плаче або невпевнена в собі
 - ігнорує скаргу дитини на те, що її образили однолітки
 - глузує із зовнішнього вигляду дитини
- образливо висловлюється про дитину чи її батьків
- проявляє огиду щодо фізичної або фізіологічної особливостей дитини
батьки або члени сім'ї:
 - б'ють та ображають дитину вдома
- принижують дитину у присутності інших дітей
 - проявляють сліпу любов та виконують усі забаганки дитини
- ставляться до своєї дитини як до неповноцінної особистості, жаліють
(неповна родина, дитина хвора або має відхилення в розвитку).
 Усі діти потребують підтримки дорослих 
- батьків, вихователів, практичного психолога та соціального педагога.
Саме вони мають допомогти дітям налагодити партнерські взаємини з однолітками у групі
              Як міняється поведінка дитини під час булінгу в ЗДО
 Дитина-жертва булінгу поводиться незвично.
 Якщо раніше вона охоче відвідувала  дитячий садок, то тепер така дитина вдома:
-     не хоче одягатися вранці
-     шукає собі будь-яку справу вдома, аби не йти до дитячого садка
-     просить батьків забрати її із дитячого садка раніше
-     плаче, вигадує хворобу або в неї дійсно підвищується температура тіла, починають боліти голова, живіт
-     не контактує з однолітками у дворі
-     грає наодинці в парку в дитячому садку:
 -     не бере участь у сюжетно-рольових та рухливих іграх,
спільній самостійній художній діяльності тощо
-     усамітнюється при будь-якій нагоді
-     часто губить свої іграшки або речі
-     бруднить чи псує одяг
 -     грає поламаними іграшками
 -     відмовляється на користь іншої дитини від головної ролі в театралізації чи грі- не має друзів у групі.

Інформація щодо роботи Гарячої Лінії психологічної допомоги і підтримки для дорослих і дітей за номером 0 800 210 160 (конфіденційно, анонімно, цілодобово) безкоштовно зі всіх операторів в Україні.

ПРО МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНДАРТУ «ВИХОВАТЕЛЬ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ»

https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-metodichni-rekomendaciyi-shodo-vprovadzhennya-profesijnogo-standartu-vihovatel-zakladu-doshkilnoyi-osviti

Ресурсне забезпечення

формування та розвитку професійних компетентностей вихователів ЗДО

Назва компетентності	Ресурси, які допомагають у розвитку компетентності (вебінари, курси підвищення кваліфікації)
Загальні компетентності
Громадянська компетентність	Національно-патріотичне виховання у ЗДО. Виклики сьогодення Формування громадянської та соціальної компетентності здобувачів і здобувачок освіти: фокусуємося на освіті з прав людини Всеукраїнський вебінар з національно-патріотичного виховання «Україна – моя батьківщина» "Моя країна - Україна". Презентація парціальної програми з національно- патріотичного виховання
Соціальна компетентність	Сучасні підходи до соціалізації дошкільника Побудова дисципліни у ЗДО: профілактика проблемної поведінки Арт-терапія в педагогічній практиці. Діагностичні техніки
Культурна компетентність	Культурна компетентність у професійному розвитку особистості Духовно-моральне виховання дітей дошкільного віку на християнських цінностях Особливості використання арттерапевтичних технік у роботі з дошкільниками Робота з папером як засіб розвитку моторики у дітей Нетрадиційні техніки малювання у ЗДО. Мистецтво Ебру
Лідерська компетентність	Яким має бути сучасний вихователь Сучасний вихователь ЗДО. Який він? Формування позитивного іміджа педагога «Тайм-менеджмент у професійній діяльності педагога» Конфлікти: сутність, етапи та способи управління Жінки в цифровому світі. Лідерство: освіта, навички, майбутнє
Підприємницька компетентність	Онлайн-бібліотека як сучасний інструмент обміну авторським професійним методичним досвідом Онлайн-олімпіада для дошкільників як інструмент всебічного розвитку дитини Технології створення та виготовлення методичних розробок. Ідеї, реалізація, собівартість
Етична компетентність	Основи успішної адаптації до садочка. Теорія прихильності Як допомогти дітям, які пережили травмуючі події. Практичний кейс для фахівців Психологічний тренінг для учасників освітнього процесу «Техніка маленьких кроків» в умовах війни» Засоби самовідновлення при емоційному вигоранні у педагогів. Практикум Забезпечення емоційного здоров’я здобувачів освіти та педагогів
Професійні компетентності
Прогностична компетентність	Нові форми Google. Анкетування, тести та квести. https://osvita.diia.gov.ua

 

	Використання QR кодів в освітньому процесі. Цифрова компетентність педагога
Організаційна компетентність	Особливості організації освітнього процесу в умовах воєнного стану: управлінський аспект Особливості організації фізичного розвитку дошкільника Гра як провідна діяльність на прогулянках з дітьми. Ідеї для ЗДО Організації роботи з обдарованими дітьми в умовах реалізації Державних освітніх стандартів. Частина I Авторське право для педагогів. Як створювати методичні матеріали чесно Сучасні підходи організації інклюзивного освітнього процесу у ЗДО Офіційний курс підвищення кваліфікації «Сучасні тенденції самооцінювання якості освітнього процесу в закладах дошкільної освіти за методикою ECERS- 3» Забезпечення якості освіти в закладах дошкільної освіти
Оцінювально- аналітична компетентність	Реалізація інклюзії в закладі освіти. ІПР (створення, моніторинг динаміки розвитку учня з ООП) Базовий компонент дошкільної освіти: оновлені підходи до організації освітнього процесу Конструктор тестів. Надійний інструмент для перевірки знань
Предметно- методична компетентність	Як підвищити самооцінку дитини: ефективні ігрові прийоми Структура ефективного розвивального заняття в закладі дошкільної освіти Тістопластика як засіб розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку Робота з піском. Ігровий практикум для ЗДО Figma – сучасний інструмент для створення якісних методичних матеріалів. Від ідеї до реалізації Елементи STEM-освіти у закладі дошкільної освіти
Здоров'язбережувал ьна компетентність	Супровід дитини в умовах вимушеного переселення. Прийоми та методи первинної й короткотривалої психолого-педагогічної допомоги Педагогічні аспекти супроводу дітей у бомбосховищах та укриттях Інноваційні технології: доцільність та практичне застосування у фізкультурно- оздоровчій діяльності ЗДО Діти зі складною поведінкою в закладі освіти. Вчимося їх розуміти Як створити екологічне розвивальне середовище для гри та творчості у ЗДО Діти + природа = майбутнє. Практика екологічного виховання у ЗДО
Проектувальна компетентність	Простір освітніх лайфхаків: LEGO – TANGRAM Розвиток цифрової компетентності. Онлайн-бібліотеки Технологічний парк педагогічних ідей
Психо-емоційна компетентність	"Емоційний інтелект та його особливості" Засоби самовідновлення при емоційному вигоранні у педагогів. Практикум Емоційна підтримка учасників освітнього процесу в умовах воєнного і післявоєнного стану «Психосоматика та емоції нашого тіла у дні війни, як допомогти дитині та дорослому» https://t.me/PodbayProSebe https://courses.zrozumilo.in.ua/courses/course-v1:EEF+EEF-029+sept2022/about https://seminar.expertus.com.ua/141-hraiemo-fantazuiemo-tvorymo-osoblyvosti- artosvity-doshkilnykiv

 

Педагогічне партнерство	Взаємодія педагогічних працівників ЗДО з батьками. Педагогіка партнерства Новий формат зустрічей з батьками як інструмент ефективної співпраці Організація системної роботи з батьками в закладі освіти
Морально-етична компетентність	Формування професійно-етичної компетентності майбутніх вихователів дошкільних закладів Побудова дисципліни у ЗДО: профілактика проблемної поведінки Як обрати стиль спілкування з дитиною в умовах сьогодення. Прийоми ефективної взаємодії Плекаємо етичну компетентність педагога
Здатність до навчання впродовж життя	Урізноманітнюємо освітній процес за допомогою розробок. Відповідально використовуємо методичні розробки у освітньому процесі Освіта впродовж життя: тренд чи вимога часу?
Інформаційно- комунікативна компетентність	Практичний путівник платформою “Всеосвіта”. Формуємо базові цифрові навички освітян Цікаві онлайн-сервіси та платформи для змішаного та дистанційного навчання Використання хмарних сервісів для організації якісного освітнього процесу. Microsoft, Google, MozaBook. Цифрове середовище педагога. Office365 Teams Реалізація професійної діяльності та розвиток цифрової компетентності педагога через обмін методичними матеріалами в цифрових бібліотеках

Шановні колеги, звертаємося з пропозицією щодо співпраці в межах проведення освітніх заходів на тему благодійності в межах міжнародного благодійного руху “щедрий вівторокˮ (#щедрийвівторок).

Мета заходів: поширити культуру благодійності, яка є складовою фінансової грамотності, серед молоді та підвищити фінансові навички благодійників-освітян.

Із 21 листопада до 19 грудня 2022 року Національний банк України разом із партнерами буде проводити Школу благодійності для педагогів та Марафон добрих справ для навчальних закладів.

Школа благодійності – це освітній проєкт для педагогів від Національного банку України та благодійних фондів про те, як допомагати ефективно та з максимальною користю. На заходах учасники дізнаються:

Як організувати благодійний проєкт у начальному закладі; про практичні поради від представників благодійних фондів; про цікаві кейси благодійних проєктів від педагогів навчальних закладів; про фінансові навички благодійника від експертів Національного банку .

Термін проведення Школи благодійності: з 21 до 29 листопада 2022 року; участь – безкоштовна; учасники – вчителі та викладачі; місце проведення – Zoom

Марафон добрих справ (далі – Марафон) – це освітня ініціатива, де діти та молодь навчаються благодійництву, роблять добрі справи та діляться ними в соціальних мережах.

Термін проведення Марафону: з 29 листопада до 19 грудня 2022 року.

Ініціатива покликана заохочувати дітей до добрих справ та підвищувати культуру благодійності серед молодого покоління.

Участь у заходах можуть брати заклади дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти; заклади професійної, фахової передвищої та вищої освіти.

Учасники Школи благодійності та Марафону отримають електронні сертифікати про участь від Національного банку України. Переможці Марафону отримають цікаві призи.

Надаємо посилання на інформаційні матеріали заходів:

1)    реєстраційна форма для участі в Школі благодійності: https://docs.google.com/forms/d/1iGEmTJCQmnXwiBF6ei9xs6mYth8m2fiFoHFrnd QGAE0/edit?usp=drive_web;

2)    інструкція про участь у Марафоні: upGbcHMTepSZW6J/view;

3)      критерії оцінювання, формат та вимоги до звіту про проведення Марафону: https://drive.google.com/file/d/1mmQyR887IfOtgCrvxYwHGRN6TUtZRIPj/view; 

4)    макет постера віртуальних фонів у Zoom: https://drive.google.com/drive/folders/16v1aP4PUwscz6J2sY2XlnFV3yNNAPOpv

У разі виникнення запитань щодо участі в заходах звертайтеся до Тетяни Машлаковської, головного експерта управління зв’язків з громадськістю та фінансової обізнаності Департаменту комунікацій Національного банку України (Tetiana.Mashlakovska@bank.gov.ua).

У РАЗІ
НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ
АБО ВІЙНИ

Довідник

Зміст

Як підготуватися до надзвичайної ситуації

•         Як підготувати власну оселю.

•      Як підготувати запас води.

•       Як підготувати транспортний засіб

•       Якими продуктами запастися для дому та тривожної  валізи.

•        Як підготувати аптечку. 

•        Що покласти в тривожну валізу.

•        Як домовитися з родичами та близькими про план дій.

•        Як подбати про домашніх тварин

   Зв’язок та пошук інформації

•          Як бути на зв’язку та отримувати інформацію.

•         Як використовувати рації.

•         Як захиститись від дезінформації.

•         Яким джерелам інформації можна довіряти.

        Укриття

• Що таке укриття.

• Що робити, коли почули сирени.

• Правила перебування в укритті.

   У зоні бойових дій

•           Як поводитися під час обстрілів.

•           Правила поведінки в зоні бойових дій.

•           Як допомагати армії в зоні військових дій.

Електронна версія довідника: https://dovidka.info/

13 квітня відбудеться міжнародний онлайн захід “ISSA об’єднує заради України”

Рішення, що швидко реагують на потреби дітей дошкільного віку – Навчаємося в різних країнах

Приєднуйтеся, щоб почути думки і навчатися разом із членами ISSA (International Step by Step Association) і партнерами в Україні та країнах, які приймають родини біженців із дітьми дошкільного віку.

Реєструйтеся тут.

Дата: 13 квітня  2022

Сесія I: 13.00-14.30 Центрально-європейський час

Сесія II: 15.00-16.30 Центрально-європейський час

Мови: англійська та українська

Війна в Україні призвела до того, що мільйони маленьких дітей стали внутрішньо переміщеними особами в Україні, змушеними бігти разом зі своїми родинами або, навіть, без супроводу. Українські діти пройшли крізь неймовірні страждання і почуття болісного неспокою. Вони отримали або все ще продовжують отримувати дуже травматичний досвід.

Багато структур й організацій мобілізували небачену гуманітарну підтримку для того, аби задовольнити нагальні потреби дітей і родин в Україні та в сусідніх країнах, забезпечуючи їм безпеку, захист і спокій, їжу й надання медичної допомоги. Однак діти потребують також дбайливої опіки з боку оточуючих їх людей, їм потрібен час та безпечні місця, де вони можуть висловлювати свої почуття, осмислювати світ довкола них, грати, досліджувати, навчатися, заспокоюватися. Їхнім батькам/вихователям також потрібні час та місце, де про них будуть піклуватися, де вони відчуватимуть підтримку, де їх слухатимуть і надаватимуть їм можливість впевнено піклуватися про дітей.

Родинам і дітям дошкільного віку потрібно, щоб поруч із ними були компетентні професіонали, які належним чином підготовлені до того, аби розуміти  наслідки, до яких призводить отримання дуже травматичного досвіду, і добросовісно та своєчасно надавати свою професійну допомогу.

• Наскільки  системи дошкільної освіти готові належним чином реагувати на жахливі наслідки, до яких призводить стикання з війною маленької дитини або одного з батьків/вихователя?
• Якої підтримки найбільше потребують маленькі діти, родини та вихователі зараз і якої вони потребуватимуть у наступні місяці ?
• Які швидкі  рішення можна запропонувати на місцевому та національному рівні,  що будуть спрямовані на подолання різнопланових викликів і травм, з якими стикаються маленькі діти і їхні родини в Україні та в країнах, до яких вони переїхали?

Під час двох сесій цього онлайн заходу ISSA об’єднує заради України, ISSA збирає організації-члени асоціації в Україні та в сусідніх країнах, аби обмінятися точками зору щодо гарантування отримання дітьми дошкільного віку, їхніми родинами та вихователям максимальної користі від своєчасної та  індивідуалізованої допомоги, а також обговорити існуючі та можливі шляхи задоволення їхніх різноманітних потреб в короткостроковій та середньостроковій перспективі.

13.00-14.30

Сесія I: Допомога дітям і родинам, що стикнулися з війною, a також вихователям в Україні та в країнах, які приймають біженців

Відкриття: Ліана Гент – виконавча директорка, ISSA

Під час першої сесії ми розглянемо такі питання:

1. Які існують найнагальніші потреби й шляхи надання допомоги дітям дошкільного віку і батькам в Україні, що живуть в умовах війни, а також тим, хто залишив Україну? 
2. Які пріоритети є найголовнішими з точки зору підготовки та надання допомоги вихователям  і батькам, що зазнали жахів війни та покинули свою країну?

Учасниці дискусії:

• Соломія Бойкович – експертка команди підтримки реформ при Міністерстві освіти і науки, співзасновниця мережі дитячих садків “Пташеня. Дитячий простір”, Україна
• Інна Горбенко – психологиня, тренерка програми Step by Step, співзасновниця дитячого садка “Щастя KIDS”, Україна
• Діді Ананда Девапрійа – директорка, Amurtel, Румунія
• Кармен Ліка – директорка, Центр освіти та професійного розвитку Step by Step, Румунія
• Тереза Огроджиньска – директорка, Фундація Яна Коменського, Польща

Модераторка: Міхаела Іонеску – програмна директорка, ISSA

15.00-16.30

Сесія II: Місцеві швидкі та динамічні рішення, спрямовані на задоволення потреб дітей та їхніх родин в Україні та в країнах, які приймають біженців

Під час другої сесії ми обговоримо такі питанні:

1. Наскільки готовими є місцеві муніципалітети до подолання багатьох викликів, що стоять перед родинами біженців з дітьми дошкільного віку?
2. Які послуги для дітей дошкільного віку необхідні для того, аби гарантувати їх безпечну й поступову інтеграцію в іноземному середовищі, і як ми можемо найкращим чином підготувати служби до прийняття дітей та їхніх родин, що стали біженцями? Які головні виклики виникають з точки зору гарантування доступу до якісних послуг?
3. Яким чином поєднати експертний досвід української дошкільної освіти з досвідом, що існує в країнах, які приймають біженців, для того, аби підтримувати потенціал працівників із подолання викликів?

Учасниці дискусії:

• Оксана Савицька – державна експертка, Міністерство освіти та науки, Україна
• Кармен Ліка – директорка, Центр освіти та професійного розвитку Step by Step, Румунія
• Тереза Огроджиньска – директорка, Фундація Яна Коменського, Польща
• Наталія Софій – заступниця директора, Український інститут розвитку освіти, Україна

                                                05.04.2022

Міністерством освіти і науки України розроблено рекомендації для працівників закладів дошкільної освіти на період дії воєнного стану в Україні.

Документ містить інформацію про організацію освітнього процесу в закладах дошкільної освіти та ІППО, план та алгоритм дій в умовах воєнного стану для засновників, керівників і педагогічних працівників цих закладів, а також корисні посилання, які допоможуть організувати діяльність, яка буде сприяти всебічному розвитку, психологічній стабільності  та вихованню дітей раннього та дошкільного віку в домашніх умовах та під час використання дистанційних і змішаних форм освітнього процесу.

Документ складається із трьох частин:

• «Методичні рекомендації щодо здійснення освітньої діяльності з питань дошкільної освіти на період дії правового режиму воєнного стану», розроблені спільно з ДУ «Український інститут розвитку освіти» та ВГО «Асоціація працівників дошкільної освіти». Завантажити методичні рекомендації у форматі брошури можна тут.
• Рекомендації «Щодо здійснення заходів захисту вихованців під час освітнього процесу в умовах воєнного стану та надзвичайної ситуації», розроблені спільно з  Державною службою України з надзвичайних ситуацій.
• «План дій вихователя закладу дошкільної освіти у випадку надзвичайної ситуації», розроблений спільно з Командою підтримки реформ Міністерства освіти і науки України та за сприяння фахівців Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Premium WordPress Themes Download

Download Premium WordPress Themes Free

Free Download WordPress Themes

Download Best WordPress Themes Free Download

ZG93bmxvYWQgbHluZGEgY291cnNlIGZyZWU=

download intex firmware

Download WordPress Themes

free download udemy course

FacebookViberTelegramWhatsAppEmailCopy Link

Відповідно до рекомендацій МОН, з 14 березня 2022 року в тих областях нашої держави, де є можливість навчатись, відновлено освітній процес. Інститутом спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України розроблено рекомендації щодо організації навчального процесу для дітей із порушеннями зору, слуху та інтелектуального розвитку.

Під час війни діти з особливими освітніми потребами постійно перебувають у стані невизначеності. Звук повітряної тривоги та вибухів, дорога та незнайомий простір у випадку евакуації – усе це викликає страх, розгубленість і тривогу. Оскільки ці діти мають обмежені можливості швидко реагувати та обробляти інформацію з навколишнього середовища, важливо запроваджувати у навчальний процес кроки підтримки, які допоможуть мінімізувати наслідки психологічної травми.

Інститут спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України розробив відповідні поради та рекомендації:

• для дітей з порушеннями зору;
• для дітей з порушеннями слуху;
• для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку.

Нагадаємо, учителі спеціальних шкіл об’єднуються для допомоги дітям з особливими освітніми потребами та публікують розвивальні ігри та вправи для школярів.

Команда Міністерства освіти і науки додала нові матеріали до розділу "Сучасне дошкілля під крилами захисту", які доцільно використовувати у спілкуванні з дітьми дошкільного віку.

Матеріали містять онлайн-заняття з музики, математики, розвитку мовлення, психологічні поради, важливі нормативно-правові акти та багато іншої корисної інформації щодо поведінки в умовах воєнного стану. 

До оновлення долучились ВГО «Асоціація працівників дошкільної освіти», представництво The LEGO Foundation в Україні, цифрове видавництво MCFR, Асоціація дитячих центрів України, журнал «Дошкільне виховання», видавництво «Ранок», педагогічні працівники комунальних і приватних закладів дошкільної освіти.

Відділ дошкільної освіти МОН України щиро вдячний усім, хто допомагає українському дошкіллю в цей нелегкий час воєнного стану.  

                                                  

 

Що таке перша психологічна допомога (ППД)? Як толерантно надавати першу психологічну допомогу людям, які пережили кризову ситуацію? Як керувати стресом і бути витривалим? Команда Міністерства освіти і науки України підготувала кілька корисних посібників від міжнародних партнерів, які допоможуть відповісти на ці запитання та зміцнити ментальне здоров’я.

• «Перша психологічна допомога: посібник для працівників на місцях»

У посібнику описана процедура надання підтримки людям, які опинилися в кризовій ситуації, підтримки з повагою до їхньої гідності, культури та можливостей. Завантажити посібник можна за посиланням.

• «Перша психологічна підтримка: посібник фасилітатора з орієнтації працівників на місцях»

У посібнику викладені поради про те, як підготувати помічників у сфері надання першої психологічної допомоги людям, які пережили серйозну кризову подію. Завантажити посібник можна за посиланням.

• 
  

                                                    https://numo.mon.gov.ua/

Команда Міністерства освіти і науки України додала нові матеріали у розділ "Сучасне дошкілля під крилами захисту", для педагогів і батьків, що доцільно використовувати при спілкуванні з дітьми дошкільного віку. 

Нові матеріали містять цікаві онлай-заняття, руханки, казки та корисну інформацію.

До оновлення долучились ВГО «Асоціація працівників дошкільної освіти», журнал «Дошкільне виховання», ТОВ «Українська академія дитинства», педагогічні працівники комунальних і приватних закладів дошкільної освіти. 

Серія ігрових онлайн-зустрічей для дошкільнят від команди The LEGO Foundation

Велика дружня родина The LEGO Foundation продовжує ділитися з педагогами та батьками ідеями ігрових онлайн-зустрічей та запрошує всіх охочих шукати весну і досліджувати її разом з малятами у світі навколо.

The LEGO Foundation пропонує для дорослих орієнтири для проведення ігрової взаємодії, який може бути використаний під час онлайн-комунікації з дітьми та батьками. Усі запропоновані вправи, а їх на сьогодні вже 10, ви можете адаптувати, розширити, поглибити на свій розсуд.

Радіємо сонечку

Весняні долоньки

Іграшкові супер – пригоди

Пограємо з олівцями

Нові пригоди Колобка

Їжачок Фуфирчик

Весняні диво – метелики

Паперові перетворення

Смайлик на долонці

Привіт, чудасики!

Дистанційна освіта

https://mon.gov.ua/ua/osvita/doshkilna-osvita/distancijna-osvita

 ВЕБІНАРИ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ:

Актуальні вебінари для онлайн курсів

http://meet.google.com/qaa-ccyo-gjj

https://meet.google.com/ddj-ufgo-bvd

https://meet.google.com/zfj-wwmq-sfw

Навчання вдома, або карантин – не канікули», Дошкільна дистанційна освіта.  https://suto-tc.com/vebinar-navchannia-vdoma-rost/

Навчаємо дітей розповідати.   

https://naseminar.com.ua/seminar/350-navchamo-dtey-rozpovdati-nov-pdhodi

 Від STREAM-навчання дошкільників до STEM-освіти

https://www.youtube.com/watch?v=ElJLaXMkA2M

Робота в умовах пандемії: інструкція для медсестри дитсадка

Джерело: https://www.pedrada.com.ua/onlain_marafon

Як психологічно протистояти стресогенності пандемії

Джерело: https://www.pedrada.com.ua/onlain_marafon

 «Квест у закладі дошкільної освіти:граємо, розвиваємо, навчаємо» з отриманням сертифіката.
https://naseminar.com.ua/seminar/486-kvest-u-zaklad-doshklno-osvti-gramo-rozvivamo-navchamo

КОНСУЛЬТАЦІЇ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ:

“Як готувати дитину до школи в умовах реформи НУШ
 (Нова українська школа)”

https://aist.dp.ua/suchasna-nepidgotovka-ditej-do-shkoli/


Організація діагностування при вступі дітей до школи

https://lektsii.org/7-46010.html

Інформаційно-комунікативні технології в роботі вихователя
http://svyatoshinruo.kiev.ua/2013-10-10-14-41-03/4439-2016-01-18-12-08-02

Щодо  методичних рекомендацій до оновленого Базового компонента дошкільної освіти 

https://mon.gov.ua/ua/npa/shodo-metodichnih-rekomenda cij-do-onovlenogo-bazovogo-komponenta-doshkilnoyi-osviti